Радісна звістка




12 січня 1971 р. газети і радіо принесли в Херсон радісну звістку: Президія Верховної Ради СРСР за успішне виконання завдань восьмої п’ятирічки нагородила комбінат орденом Леніна. Ця звістка миттю облетіла усі цехи і дільниці. На комбінаті відбувся багатолюдний мітинг. Учасники його гаряче дякували партії і уряду за високу оцінку їх праці, брали на себе нові, підвищені зобов’язання.

Рішенням колегії Міністерства харчової промисловості СРСР і президії ЦК профспілки працівників харчової промисловості комбінат було занесено до «Книги трудової слави» МХП СРСР і ЦК профспілки.

Рішенням Херсонського обкому партії, облвиконкому та обл-профради комбінат занесено до обласної «Ленінської книги трудової слави».

Велику групу працівників консервного комбінату було нагороджено орденами і медалями СРСР. Серед нагороджених орденом Жовтневої Революції: слюсар-наладчик Л. О. Байраченко, робітник об’єднання І. П. Одновол, завідуючий халвово-овочевим виробництвом Ф. П. Доротюк; орденом Трудового Червоного Прапора — робітники А. І. Бородіна, А. В. Глибчук, Г. А. Швець, апаратниці М. І. Лисовська, К. М. Саливон, старший майстер В. Г. Мовенко, головний конструктор І. В. Пет-рин, майстер М. іВ. Півень, варильник Л. В. Попиченко; орденом «Знак Пошани» — електрик Л. К. Байраченко, робітники В. В. Єгорова, 3. Ф. Позднякова, А. Т. Черненко, судноводій Н. І. Чорний та багато інших. Всього було нагороджено 33 чоловіка.

Вручав орден Леніна колективу комбінату заступник Голови Ради Міністрів УРСР І. Д. Степаненко, який раніше кілька років був міністром харчової промисловості УРСР.

Член бюро Херсонського обкому КП України, перший секретар міськкому партії О. П. Балабай вручив ордени і медалі робітникам об’єднання.

Телеграми, листи, привітання, поздоровчі адреси того дня йшли на комбінат нескінченним потоком — з Москви, Києва, Дніпропетровська, Сімферополя, Дубно, Вінниці, Одеси... їх надсилали ветерани-консервники, учасники визволення Херсона від гітлерівських загарбників, текстильники, суднобудівники, робітники радгоспів, медики — усі, хто йшов в одному строю в боротьбі за дальше процвітання нашої Батьківщини.

В поздоровленні колегії Міністерства харчової промисловості СРСР і президії ЦК профспілки працівників харчової промисловості говорилось:

«Бажаємо колективу нових творчих і трудових успіхів у дальшому вдосконаленні й підвищенні економічної ефективності виробництва, збільшення випуску промислової продукції відмінної якості, здійснення режиму економії, успішного впровадження нової техніки, підвищення продуктивності праці.

Висловлюємо впевненість, що колектив Херсонського ордена Леніна консервного комбінату у відповідь на високу нагороду Батьківщини примножить славні традиції, достроково виконає завдання нинішнього року, соціалістичні зобов’язання...»

Висока нагорода Радянського уряду кликала колектив комбінату до нових перемог в боротьбі за гідну зустріч XXIV з’їзду КПРС, за дострокове виконання планів 1971 р.

В своєму листі Центральному Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Раді Міністрів Союзу РСР консервники, висловлюючи гарячу подяку за високу нагороду, взяли на себе зобов’язання з неослабною енергією і наполегливістю продовжувати боротьбу за здійснення поставлених завдань.

«Радянський народ живе напередодні знаменної події в житті нашої партії і країни — XXIV з’їзду КПРС, — писали вони,— з хорошими підсумками, добрими почуттями і твердим переконанням в правильності лінії Комуністичної партії йдемо до нього і ми — херсонські консервники.

Кожен з нас добре розуміє, що кращий спосіб гідно зустріти з’їзд ленінської партії — це значить працювати з подвоєною енергією, добиватися дальшого підвищення ефективності виробництва, спрямовувати усі свої зусилля на боротьбу за успішне виконання завдань комуністичного будівництва, поставлених XXIII з’їздом КПРС.

Особливо знаменним для трудівників комбінату був 1970 р. — завершальний рік п’ятирічки, рік сторіччя з дня народження засновника Комуністичної партії і Радянської держави В. І. Леніна. Ознаменований він надплановим випуском продукції, виготовленням нових видів консервів, збільшенням обсягу випуску промислової продукції та її реалізації.

Усі наші досягнення — результат мудрого керівництва Комуністичної партії, яка твердо й послідовно здійснює ленінський план побудови комунізму...

Від усього серця висловлюємо глибоку подяку рідній партії за батьківське піклування і високу оцінку нашої праці. Ми усвідомлюємо, що бути удостоєними такої високої нагороди — велика честь, яка багато до чого зобов’язує нас.

Продовжуючи ленінську трудову вахту, консервники змагаються за гідну зустріч XXIV з’їзду К'ПРС, за виконання величної програми розвитку народного господарства, накресленої в проекті Директив XXIV з’їзду КПРС на 1971—1975 рр.

Зусилля колективу комбінату зосереджені на тому, щоб з перших же днів забезпечити виконання плану нової п’ятирічки. На це й спрямовані взяті підвищені соціалістичні зобов’язання.

Ми раді доповісти, що ці зобов’язання успішно виконуються...

Ми запевняємо Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу, Президію Верховної Ради СРСР і Раду Міністрів Союзу РСР, що з неослабною енергією і наполегливістю продовжуватимемо боротьбу за здійснення поставлених завдань і забезпечимо їх виконання».

Свого слова консервники дотримали. За підсумками роботи в першому кварталі виробничому об’єднанню було присуджено перехідний Червоний прапор Міністерства харчової промисловості СРСР і ЦК профспілки.

Добрий старт — запорука успішного фінішу.

Пишаючись чесно заслуженою славою, херсонські консервники знають, що в неї два крила: одне — данина за зроблене, друге — своєрідний аванс на майбутнє. Тому, разом з усім радянським народом, вони заявили:

— П’ятирічку — достроково!

Так і буде!




 

У сім'ї робітничій Ті, що йдуть попереду (початок)