На допомогу приходять НОП і раціоналізатори




На комбінаті було створено комісії по впорядкуванню внутрівиробничого госпрозрахунку, нормативного господарства, по продуктивності праці й поліпшенню якості продукції, економії сировини і матеріалів, з житлових, культурно-побутових питань та ін.

Всі вони працювали під керівництвом партійної організації комбінату.

З початку 1968 р. всім цехам підприємств щомісяця давали контрольні цифри по так званій фондовіддачі, прибутках, а деяким — і по реалізації продукції. На основі цих показників цехи складали промфінплани з врахуванням остаточного результату — собівартості й рентабельності кожного виду продукції.

Економічні служби підприємств провадили розрахунки основних показників господарської діяльності. Згідно з ними визначались нормативи створення і розподілу фондів, було розроблено типові міжцехові договори.

В період підготовки до переходу на нові умови планування й економічного стимулювання поліпшилось використання основних фондів, підвищилась рентабельність. Якщо в першому півріччі 1967 р. фондовіддача становила 1,59 процента, то в першому півріччі 1968 р. вона піднялась до 1,7. Рентабельність відповідно підвищилась з 7,1 до 15,3 процента.

Це був перший, але відчутний результат великої організаційної роботи, проведеної до переходу на нові умови.

Друга половина 1968 р. була ознаменована закінченням спорудження теплотраси від Херсонської ТЕЦ на комбінат, завдовжки понад два кілометри з пропускною спроможністю 200 тонн пари за годину. Це створило умови для максимального використання наявних виробничих потужностей. Та було ще багато невирішених питань.

У звітній доповіді ЦК КПРС на XXIII з’їзді партії зазначалось, що для дальшого поліпшення всієї діяльності підприємств необхідно впроваджувати на всіх ділянках виробництва наукову організацію праці (НО'П), що відповідає вимогам сучасного науково-технічного процесу, розвивати винахідництво і раціоналізацію.

На комбінаті під безпосереднім контролем партійної та профспілкової організацій створили на громадських засадах творчі бригади з наукової організації праці. До них було включено багатьох винахідників і раціоналізаторів. Бригади зайнялись розробленням заходів по зменшенню затрат часу на випуск одиниці продукції.

Практичну допомогу цим бригадам подавала рада комбінату з наукової організації праці. На засіданнях ради заслуховувались повідомлення начальників цехів, відділів, дільниць і керівних творчих бригад про впровадження у виробництво планів НОП, подавалась практична допомога в їх розробленні; члени бригад обмінювались досвідом. Основним завданням творчих бригад при розробленні планів наукової організації праці була механізація трудомістких процесів, особливо на транспортних операціях.

В розробленні й впровадженні цих планів брала участь також науково-дослідна лабораторія по праці (НДЛП) комбінату.

Багато механізмів і пристроїв, розроблених в той час, одержали постійну прописку на комбінаті.

Творча бригада вікельного цеху під керівництвом начальника цеху Г. І. Кострогризова сконструювала пристрій, що заміняє ручную працю при надіванні вікелів. Ця пропозиція дала 20,7 тисячі карбованців економії і вивільнила 28 чоловік.

Встановлена потокова лінія по виробництву бляшаних банок № 15 вивільнила 29 чоловік і дала 26,4 тисячі карбованців економії.

Впровадження потокового способу упакування томатного соку вивільнило 12 чоловік, дало 10,9 тисячі карбованців економії.

Механізація лінії обробки готової продукції (після стерилізації) вивільнила 30 чоловік, знизила затрати праці на 5,1 людино-години на кожну 1000 умовних банок. Економічний ефект становив 19,4 тисячі карбованців.

Механізація очищення цибулі вивільнила 20 робітників.

В томатно-соковому цеху за пропозицією його начальника комуніста Б. О. Саввича, механіків П. Є. Умрихіна та В. І. Хвостова було вдосконалено ошпарювач абрикосів. Це скоротило час ошпарювання, поліпшило якість соку, збільшило випуск продукції.

В овочевому цеху делегат XXIII з’їзду КД України, начальник зміни інженер А. П. Сокол, правильно розставивши людей і безперервно контролюючи надходження сировини і роботу устаткування, набагато скоротила затрати часу на випуск одиниці продукції.

Робітниця цієї зміни молодий комуніст Надія Малахова застосувала новий метод обжарювання кабачків, що значно збільшило пропускну спроможність печі, а отже й випуск продукції. Безперебійну роботу механізмів і устаткування цієї зміни забезпечував слюсар-регулювальник комсомолець Петро Бунелик.

Ми часто говоримо: золоті руки. Саме такі золоті руки в багатьох народних умільців Херсонського консервного комбінату.

В архівах підприємства зберігаються документи про першо-прохідців раціоналізаторського і винахідницького руху. Це ветерани праці, які заклали перший камінь у фундамент майбутнього заводу в тридцятих роках. Багато з них пішли на заслужений відпочинок, але значна частина працює і по цей день, передаючи свій багаторічний досвід молоді, тим робітникам і робітницям, які бережуть і примножують традиції батьків, збагачують історію комбінату новими яскравими сторінками.

З 1931 р. працює на комбінаті слюсар Д. С. Глущенко. І немає, мабуть, в овочевому цеху агрегата, механізму, лінії, до яких би він не доклав своїх рук. В цеху знають: будь-яке завдання Дмитро Семенович виконає з честю. Навіть буває інколи гак: конструктори або технологи запевняють: цього зробити не можна. Тоді бригадири, начальники змін йдуть до Дмитра Семеновича. І майже жодного разу за сорок років не чули від слюсаря слова «ні». Він тільки тихо мовить:

— Дайте подумати.

А через кілька днів скаже:

— Зробимо. Якщо треба — зробимо.

За час своєї роботи на комбінаті Дмитро Семенович вніс близько ста раціоналізаторських пропозицій, від яких підприємство одержало 90 тисяч карбованців економії. Багато його пропозицій «прописані» на інших заводах країни. За його методом відновлюють поверхні карборундових мийниць, відокремлюють насіння з перцю салатного, подають сировину без ящиків по похилому транспортеру.

Указом Президії (Верховної Ради Української РСР Д. С. Глу-шенку присвоєно звання заслуженого раціоналізатора республіки.

З 1934 р. на комбінаті працює комуніст Павло Олександрович Брагін — спеціаліст високої кваліфікації. Він постійно в пошуку, в прагненні найти нове. Зробивши щось цікаве, він не заспокоюється, мріє про інше. Павло Олександрович вважає, що без мрії не варто жити, працювати. Мрія, фантазія — обов'язкові, але вони повинні бути підкріплені практикою.

Десятки пропозицій Павла Олександровича впроваджено у виробництво.

Раціоналізатори Є. Д. Славний, Є. В. Скворцова, М. П. Мазур, і А. Ф. Ланецький розробили і впровадили автоматичну установку збирання тирси в бункер. Від цієї пропозиції комбінат одержує щороку понад 6 тисяч карбованців економії.

Дирекція комбінату разом з радою первинної організації Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів (ВТВР) оголосила конкурси на кращий цех, бригаду і раціоналізатора по розробленню й впровадженню у виробництво пропозицій, котрі механізують ручну працю, економлять сировину, матеріали, пару, воду, електроенергію, метал. На комбінаті розгорнулось змагання за кращий цех по раціоналізаторській роботі.

На конкурси надійшло багато цінних пропозицій. Серед них кЗміни карти розкрою жерсті при висіканні кришок СКО-83», внесена В. Г. Мовенком і А. Д. Кузнецовим. Вона дала можливість зекономити ЗО тисяч листів жерсті за рік. В перерахунку на гроші це становить 10 250 карбованців. «Пристрій для стабілізації трансформаторного мастила», сконструйований електриком Н. Язловецьким, зекономив 9 тонн трансформаторного масла. Впровадження пневмоочищення цибулі, паротермо-очищення моркви, буряків та інших пропозицій раціоналізаторів майже в два рази підвищило продуктивність праці на цих виробничих ділянках.

Регулювальники-слюсарі В. І. Перепелицин і І. І. Шадрін внесли пропозицію по реконструкції наповнювача для розфасування в банки 83-2 перших страв, що дало 3584 карбованці економії.

Як відомо, велику частину продукції комбінат випускає в жерстяній тарі, яку сам і виготовляє. Раціоналізаторська думка постійно працює над тим, щоб зменшити собівартість тари, скоротити витрачання жерсті, лаку, фарб та інших матеріалів.

Бригада раціоналізаторів розробила машину для паяння корпусів банки № 15. До цього їх паяли вручну. Економія становила 5700 карбованців. Технолог цеху М. І. Дьоміна і ретушер В. Ф. Бодняк вирішили скоротити затрати при літографуванні банки № 14 для томатної пасти. Вони розробили кліше і схему розміщення на одному стандартному листку одинадцяти літографованих кінців, що скоротило затрати праці, зекономило матеріали в грошовому обчисленні на 6300 карбованців.

Зустрічаючи XXIV з’їзд партії, раціоналізатори дали слово, що комбінат одержить від впровадження їх пропозицій 35 000 карбованців економії.
Свого слова вони дотримали з честю; в рапорті з’їзду колектив комбінату доповів, що одержано 40 000 карбованців економії.

І в тому, що колектив комбінату успішно справився зі своїми зобов’язаннями, за 4 роки і шість місяців виконав завдання восьмого п’ятирічного плану, досяг високого рівня використання виробничих потужностей, продуктивності праці і механізації виробництва, — велика заслуга бригад НОП, раціоналізаторів і винахідників.

Всього за сорок років раціоналізатори комбінату внесли понад п’ять тисяч пропозицій. Чотири з половиною з них було прийнято і більшу частину впроваджено у виробництво. Над їх розробленням працювало більше чотирьох тисяч умільців.




 

Династії господарів Ленінський рік