Монети і скарби Півдня України (Перша нумізматична виставка в Херсоні)




Асламов В.М.

заступник директора

3 наукової роботи

Херсонсъкого

краєзнавчого музею.

Таку назву має виставка, що експонується у виставочному залі Херсонського краєзнавчого музею. Додаткову цікавість у відвідувачів вона викликає ще й тим, що хоч в Україні не так давно відбулася, грошова реформа, але багато з її громадян гроші зараз побачити можуть хіба що в музеї...

Виставка ж дає ретроспективу розвитку грошового обігу в регіоні — від сучасних українських грошей до їх еквівалентів у первісному суспільстві...

Автор наукової розробки проекту виставки — співробітник Херсонського краєзнавчого музею В. Піворович. Цікаве художнє оформлення створив місцевий митець О. Карпенков. Виставка сформована з фондових матеріалів Херсонського і Миколаївського краєзнавчих музеїв (які плодотворно співпрацюють протягом багатьох років) і складається з 14 розділів. Це:

1)«Обмін доби первісного суспільства»,

2)«Примітивні форми грошей»,

3)«Ольвія»,

4)«Античний світ»,

5)«Херсонес»,

6)«Візантія»,

7)«Київська Русь»,

8)«Золота Орда», «Кримське ханство. Османська імперія»,

9)«Литва і Польща»,

10)«Росія»,

11)«УНР. РРФСР. СРСР».

12)«Україна під час нацистської окупації»,

13)«СРСР. СНД і країни Балтії»,

14)«Сучасна Україна».

Тому, що тема виставки є досить специфічною для пересічного глядача, представлені вкладні тексти, які дозволяють розібратися в генезі грошового обігу навіть без допомоги екскурсовода.

100 карбованцев 1917 годаЕкспозиція розпочинається з епохи неоліту-енеоліту. На території, яку займає сучасна Херсонщина, вимінювалася кам'яна сировина для виготовлення знарядь праці і зброї. Про це свідчать представлені заготовки та знаряддя праці з крем'яної сировини, знайдені на території Херсонської області, які вживалися для обміну як еквівалент грошей.

В епоху бронзи у племен, що населяли Південь України, важливу роль почало відігравати бронзоливарне виробництво. Репрезентуються заготовки з талькового сланцю зброя виготовлення ливарних форм, знайдені біля с.Кардашинка Херсонської області, ливарна форма для виготовлення кельтів, знайдена біля с.Завадівка Горностаївського району Херсонської області, скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи, виявлений біля с.Курячі Лози Кривоозерського району Миколаївської області.

Найважливіші в розвитку давнього суспільства фактори — обмін і торгівля з часом переходили в обмін нрикрасами. На виставці — черепашки-каурі знайдені в Ольвії, вироби з каменю, скла, бронзи. Еквівалентом у товарообмінних операціях в давнину були і вістря стріл, які також можна побачити в експозиції.

Кінець VII — початок VIст. до н.е. подані бронзовими монетами-стрілками, монетами-дельфінчиками. Тут же макет грецького тор-гівельного судна, вишуканий античний посуд, амфори та ін. Цікавість викликають копія Декрету про грошовий обіг в Ольвії (оригінал зберігається в університетському музеї в Анкарі), скарб бронзових монет Ольвії III-ст. до н.е., знайдений у 1985 р. поблизу с.Понятівка Білозерського району Херсонської області.

Вдало використані на виставці різноманітні видовищні мани, що показують шляхи грошового обігу держав, монети яких знайдено в регіоні. Привертають увагу жуки-скарабеї з єгипетського скла, знайдені на пізньоскіфському городищі в смт Велика Ленетиха у 1991 р., скарб срібних монет Істрії, виявлений поблизу с. Музиків-ки Херсонської області.

У подальших вітринах представлено місто Херсонес-Таврійський (нині Севастополь), що дало назву Херсону, Присяга громадян Херсонеса (копія), люстерко, прикраси, знайдені на залишках стародавнього міста, повітові картки початку нашого століття з фотографіями руїн Херсонеса, фрагменти кераміки. Тут і монети Візантійської імперії, скихатні монети, браслети.

У центральних вітринах залу зроблено акцент на історії Київської Русі. Виставлені: зброя, арабські дірхеми, що мали тут ходження, фрагмент амфори з графіто глаголицею, макет язичницького святилища.

Представлені грошові одиниці Київської Русі - срібляники князя Володимира. Експонується фото срібляника, знайденого у 1956 році антропологічною експедицією М. Гвоздовер у с. Раденському Цюрупинського району Херсонської області. Зараз він зберігається в Державному історичному музеї Росії у Москві. До речі, коли наші співробітники звернулися туди з проханням надати срібляник для копіювання, — отримали категоричну відмову. Раніше історія поєднувала наші народи, тепер, вочевидь,—навпаки.

Безмонетний період ХІ-ХІІІ ст. подано на виставці зливками срібла, хутром тварин (білки, куниці), шиферними пряслицями, браслетами тощо, які використовувалися для обміну. Представлено і срібні гривні ХІ-ХІV ст. — київська, литовська і новгородська, половина новгородської гривні — «полтина». Тут же показано розвиток тризуба як символіки.

Расчетная бонаПодальша група експонатів розповідає про Золоту Орду, Кримське ханство і Османську імперію, які мали значний вплив на Причорноморський регіон. Тут монети Золотої Орди — срібні дірхеми і мідні пули, монети Кримського ханства і Османської імперії. Доповнюють їх східні шабля, баклага для води, мідний глечик, фрагменти люльок, турецького і татарського посуду та інше.

Далі у вітринах показані монети Литви і Польщі, західноєвропейські монети, російські монети ХІV-ХХ ст. — починаючи від князя Василя Темного до останнього російського імператора Миколи II.

Ескіз до картини Ф. Алексеева «Вид Херсона» із зображенням монетного двору, свідчить про те, що в XVIII столітті в Херсоні був запроваджений монетний двір, який потім було скасовано ще до того, як розпочалося карбування монет. На виставці і монети Таврійського монетного двору, який працював з 1787 до 1788р. у місті Кафі (Феодосія). Показано жетони крупного землевласника Фальц-Фейна, за які селяни в його економії могли робити покупки, асигнації часів Миколи II.

Далі експонуються: гривні УНР, карбованці Української держави, карбованці 1918-1919р.р. Центральної Ради, денікінські гроші, скарб паперових грошей, схований за часів громадянської війни і знайдений на горищі старого будинку в Херсоні у 1950р.

Широко представлені монети РРФСР і СРСР, паперові гроші СРСР (1922-1941р.р.) різних номіналів. Серед експонатів і металева скринька, в якій у Херсоні в 1990 році було знайдено більше тисячі золотих монет царської чеканки, загорнутих у газети 1935 р. Усі вони були передані владою до «Гохрану» у Москву.

Гроши Центрального емісійного банку України — карбованци, надруковани в м. Рівне у 1942 рОкупаційні часи 1941-1944 рр. представлені монетами нацистської Німеччини 1935-1943 рр., рейхсмарками, паперовими грошима Центрального емісійного банку України — карбованцями, надрукованими в м. Рівне у 1942 р., примірником херсонської газети окупаційної влади «Голос Дніпра».

Про повоєнні роки розповідають картки на хліб, продовольчі і промислові товари (відмінені у грудні 1947 р.). Зразками монет і купюр ілюстрована грошова реформа 1961р., експонується викарбувана за часів Л. Брежнєва перша ювілейна монета СРСР - «20-років Перемоги у Великій Вітчизняній війні», номіналом, в 1 карбованець.

Грошові знаки СРСР 1991-1992р.р. дають уявлення про грошову реформу 1991 р.

У зв'язку з інфляційними та гіперінфляційними процесами в обігу з'явилися, а згодом і затвердилися іноземні валюти — долари, марки тощо, які і зараз, на жаль, почувають себе в Україні господарями, а не гостями. Виставлені зразки іноземних валют, що мають ходження в грошовому обігу України, об'яви про курси у різні роки іноземних валют у Херсоні.

Тут і сурогатні розрахункові гроші колгоспів і підприємств України 1988-1989р.р., різноманітні талоно-купони на продовольчі товари, об'яви про бартерний обмін, картки споживача і таке інше. Тут же — українські купони-карбованці зразка 1993-1995р.р. від одного до мільйона карбованців, ювілейні монети України, зразки сучасної української національної валюти - копійки і гривні.

Окремо експонуються виявлені в Херсоні фальшиві українські купони — карбованці, гривні й американські долари.

Дещо виходять за тему виставки, але викликають зацікавлення монети держав, що отримали незалежність після розпаду СРСР: Молдови, Литви, Казахстану, Росії, Туркменистану, паперові гроші Росії, Білорусії, Молдови, Узбекистану, Казахстану, Киргизії, Литви.

Пам'ятний текст виставки надрукований на вийшовших з обігу купонахЄ й сумна асоціація — розпочинаючи експозицію з еквівалентних форм грошей доби первісного суспільства, ми до них же і повергаємось. Усім відомо, що зараз досить часто замість грошей зарплату видають різноманітними товарами. Шедевр чиновницького ідіотизму — в одному з прайс-листів з переліком товарів, якими пропонується співробітникам Херсонського краєзнавчого музею отримувати зарплату замість грошей, читаємо: «...державні прапори України».

Таким чином, через монети й інші грошові знаки можна простежити історію регіону. Підсумовуючи, можна відзначити, що виставка, безумовно, є помітною подією у культурному житті Херсона і користується увагою херсонців і гостей міста.




 

Пробные монеты Украины (исследование) Гербы городов Херсонской губернии