Без грифів секретності (документи КП(б)У в фондах державного архіву області)




Луїза Виноградова,
 Антоніна Карпова
     головний науковий співробітник державного архіву Херсонської області,
директор державного архіву
Херсонської області

 


БЕЗ ГРИФІВ СЕКРЕТНОСТІ
Документи КП(б)У
у фондах Державного архіву області


   Доба незалежності нашої держави для українських архівістів почалася зі знакової події: в Україні, як і в інших пострадянських республіках, перестали існувати дві паралельні архівні структури – державна і партійна, відтак документи колишніх партархівів стали частиною Національного архівного фонду України. Рішенням Херсонського облвиконкому від 11 жовтня 1991 р. № 146 майно обласного партійного архіву передавалося державному архіву області разом з 1606 фондами за 1923-1991 рр. Оминаючи проблемні питання суто архівної роботи з цією групою документів, як то переведення їх на єдині форми обліку, відмінні принципи каталогізації, наявність численних “глухих” заголовків справ та ін., зазначимо, що вони об?єктивно не мають такого великого значення для соціально-правового захисту громадян як документи радянських органів того ж періоду. Але претензії КПРС не лише на керівну роль у державі, але й на “розум, честь і совість” цілої епохи не могли не відбитись на формах  і методах роботи партійних органів, а отже на документах, що виникали  в її надрах. Більшість із них довгий час несла на собі грифи “таємно”, “цілком таємно” або “особлива папка”, але після масового розсекречування на початку 1990-х дослідники мають змогу вільно з ними працювати.
     У попередньому випуску часопису “Константи”  (№ 2/11, 1999р.) був опублікований ряд документів з фондів революційних комітетів (ревкомів), які діяли у регіоні протягом 1917-1921 рр. Продовженням теми є добірка документів партійних органів і організацій за часів існування  Херсонського округу (1923-1930 рр.)1.
     Після його виникнення в ході адміністративно-територіальної реформи, Дніпровський і Херсонський повітові партійні комітети (укоми) реорганізувались у Херсонський окружком КП(б)У з відділами оргінструкторським, загальним, агітпропу та жіночим.2
     Партійне життя було досить жвавим: зростало число членів партії, кількість партійних ячейок, особливо після ленінського набору, що відбувся по смерті вождя. Друкувалась газета “Херсонський комунар”, працювали дві партійні школи, кілька шкіл політграмоти і партійний клуб. Калейдоскоп партійного життя ряснів конференціями, зборами, засіданнями, пропагандистськими заходами різного ґатунку.
     Непересічні події і явища тієї доби: індустріалізація, що супроводжувалась активною урбанізацією, у тому числі землеробської Херсонщини; колективізація і її потворна супутниця “ліквідація куркульства як класу”; політика коренізації і її національного різновиду – “ українізації” знайшли відбиток у документах як партійних, так і радянських, а також громадських організацій. Але частина питань, особливо щодо діяльності партійних осередків,  були утаємничені від широкого загалу.
     Хоча то був час поширення присутності партії у всіх сферах, автори обмежились публікацією лише тих  документів, які свідчать про тотальний вплив партійних  органів на людську особистість, невілювання громадською думкою, політизацію всіх напрямків партійної діяльності.
     Особливістю цих фондів є наявність у них великої кількості персоналій. Численні анкети, характеристики, рішення контрольних комісій і партійних бюро, рекомендації, навіть медичні довідки всебічно оцінюють, схвалюють чи звинувачують  своїх фігурантів. Вони набагато різнобарвніші, ніж тиражовані звинувачувальні вердикти наступного періоду “великого терору” або вихолощені партійні характеристики часів “розвинутого соціалізму”. Партія ще не перетворилась на мовчазну керовану масу для “одноголосних схвалень”, але вже робила рішучі кроки у цьому напрямку.
     Основна частина документів – то є протоколи засідань партійних органів різних рівнів. Довготривалі (іноді по два-три дні) і велелюдні (явка на них суворо контролювалась)  партійні зібрання породжували багатослівні і емоційні, суворі і категоричні, іноді наївні і не дуже грамотні рядки резолюцій і рішень. Вони набагато яскравіше, ніж документи виконавчих органів, покажуть зацікавленому досліднику обличчя того переломного періоду історії, суттєво доповнять інші інформаційні джерела, тим більше, що архівна документальна база того періоду далеко не повна.
     Стаття 16. Закону України «Про національний архівний фонд і архівні установи» обмежує можливість доступу до конфіденційної інформації про особу терміном 75 років від часу створення документу. Враховуючи, що даний період часу ще не минув, прізвища в ряді документів не вказуються.
     Робота, яка ведеться херсонськими архівістами з документами партійних органів (розсекречення, створення об?єднаних фондів, списків партійних і комсомольських керівників окремих періодів та ін.), покликана полегшити пошукову роботу, привернути увагу дослідників до цієї, поки що недостатньо використовуваної групи документів. Цій же меті слугує і запропонована читачеві добірка.
     Матеріали подаються в хронологічному порядку. Більшість з них – оригінали, частина документів окружного комітету партії – завірені копії, оригінали яких знаходились в Центральному партійному архіві Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. В документах збережені особливості стилістики та мови оригіналу, з виправленням наявних помилок. Пропущені слова або частини деяких слів відтворені у квадратних дужках.

 

№ 1
З АНКЕТИ ЧЛЕНА ВКП(б) СУПТЕЛІ ГЕОРГІЯ ФЕДОРОВИЧА,
ГОЛОВИ ПЕТРОВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ГЕНІЧЕСЬКОГО РАЙОНУ
1923 р.
Ц.К.Р.К.П.
СТАТИСТИЧЕСКИЙ  ОТДЕЛ
Бланк «А»
ВСЕРОССИЙСКАЯ ПЕРЕПИСЬ
ЧЛЕНОВ РОССИЙСКОЙ КОММУН. ПАРТИИ (Б-ов)
1922 года
Пролетарии всех стран, соединяйтесь!
1. Местонахождение ячейки (гор., село) Мелитопольский округ, Екатеринославская губ. Генического района
2. Наименование предприятия (учрежд., воинск. часть), при котором организована ячейка Колхоз Муравейник
3. Наименование парторганизации, выдавшей билет Мелитопольский округ, Партком
4. Фамилия Суптеля  5.  Имя и отчество Георгий Федорович
6. Пол Мужск.  7. Возраст: родился в 1890 году; число исполнившихся лет: 33.
8. Разговорный язык украинск. 9. На каких языках, кроме того, свободно говорите: на русском 
10. а) имеете ли какие-либо религиозные верования (убеждения) (да, нет), какие именно нет
      б) Если Вы неверующий, то с какого возраста: с 26 лет
11. Число членов семьи при опрашиваемом (не включая его самого)  иждивенцев 4
             работников 2
12. Образование: а) грамотный ли (да, нет): да    б) если учились или учитесь, то укажите:

Таблица 1. Образовательный ценз
Тип учебных заведений (2-х кл.. земское; 4-х кл.. городское; проф. техн. школа; вечерние курсы авто-дела; авиационные курсы; гимназия; университет; партшкола). Внешкольное образование отмечается словами «самоучка», «домашнее»
домашнее  Самоучка
16.  Если имеете желание учиться, то чему именно (грамоте, наукам, искусствам, ремеслам – каким именно): политграмоте

Таблица 2. Социальное и национальное происхождение
Отношение к опрашиваемому
Основная профессия или занятия, должность, чин
Положение в промысле (хозяин с наемными рабочими; хозяин одиночка; наемный рабочий; лицо «свободной» профессии; домовлад.; домашн. хозяйка)
Национальность
1. Дед (с отцовс. стор.)
Сельское хозяйство
одиночка
украинец
2. Отец
тоже
тоже
тоже
3. Мать
Домашняя хозяйка


22. а) Основная профессия и специальность до 1917 года: Хлебопашец
      б) Сколько лет работали по этой профессии: все время
23. Основной источник средств к существованию до 1914 года: Сельск. хоз. 1914-1917 гг. тоже

Таблица 3. Рабочий и служебный стаж с 1917 г. до настоящего опроса
Период работы
МЕСТО РАБОТЫ
Род занятий
По найму, выборам, назначению
Продолжительность работы

Наименование предприятия (учреждения, воинской части), где работал не менее 3-х месяцев и где работает в настоящий момент
Город или губер-ния


С какого и по какое время
Итоги работы

 

 

Месяц, год
Месяц, год
Лет
Мес.
а) С 1917 г. до вре-мени  вступления на настоящую должность
пред. К.Н.С. Михайлов.
Катери-нослав-ская губерния
председ
выбор
1/ХІІІ 1921
1/V 1922
1
6

пред К.О.В. Ново троиц.

председ
выбор
1/V 1922
1/Х 1928
1
5

пред. сельск. хоз. кооперат

председ
выбор
1/ХІІ 1923
1/ХІ 1924

11

пред. с/с Петровка

председ
выбор
15/ХІ 1924
1/V 1925

6
№ 2
ВІДОМОСТІ ГЕНІЧЕСЬКОГО РАЙКОМУ КП (б)У ПРО КІЛЬКІСТЬ НЕПИСЬМЕННОГО НАСЕЛЕННЯ,  ПУНКТІВ І ШКІЛ ЛІКНЕПУ 

          27 березня 1924 р.


№№
п/п
Наименование насел[енных] пунктов и место нахождения ликбезов
Количество неграмотных
количество обучающихся в ликпунктах
количество школ ликбезов


женщин
мужчин
Всего


1.
Юзкуи
316
163
469
32
2 шк.
2.
Н-Григорьевка
315
162
477
50
2
3.
Рождественка
300
54
354
28
1
4.
Петровка
248
4
252
26
1
5.
Рыково
63
18
81
-
-
6.
Сокологорное
94
19
112
8
1
7.
Алексеевка
91
48
139
-
-
8.
Догмаровка
24
20
44
2
-
9.
Болград
41
9
50
1-
-
10.
Викторовка
31
13
44
-
-
11.
Стекопанн
71
18
89
-
-
12.
Дмитриевка
-
-
-
8
1
13.
Геническ
129
39
168
-
-
14.
Членов Союза


157
8
2 гр. 1 стр.
15.
при Сельтресте

 

25
1

Итого
1573
607
2259
277
12  Секретар     /підпис/

ф. П – 116, оп. 1, спр. 7-а, арк. 39.


№ 3
ІЗ ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ІВАНІВСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У
ПРО ВИВЧЕННЯ ПРАЦІВНИКАМИ РАДЯНСЬКОГО АПАРАТУ І ЧЛЕНАМИ ПАРТІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
           5 червня 1924 р.

 
 Предложить всем членам и кандидатам в члены партии изучить украинский язык к 1 сентября с/г., для чего аккуратно посещать курсы при райсельбудынке. В селе Агайманах предложить секретарю сельячейки организовать курсы украинского языка, в каковые втянуть совработников. Для изучения украинского языка товарищами находящимися в селах, где нет  возможности  создания курсов, таковой изучать на дому.

 

 

 


Зразки грифів секретності

 

ф. П – 19, оп. 1, спр. 5, арк 33 зв. 


№ 4
З ОСОБОВОГО ЛИСТКА ШУТОВСЬКОГО МИХАЙЛА ФРАНЦОВИЧА,
ЗАВІДУВАЧА ПОЛЬСЬКОЮ СЕКЦІЄЮ ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖКОМУ КП(б)У

          21 січня 1925 р.


1) Фамилия    Шутовский
2) Имя, отчество Михаил    Францевич
3) Год рождения   1894
4) Национальность   поляк
5) Родной язык   польский
6) На каких языках свободно: а) говорит на русском и слабо на украинском
7) Какие местности РСФСР хорошо знает:   Волынскую губернию, Херсонский округ, часть Подольской и часть Киевской губернии
8) Социальное положение (прежнее сословие, звание, состояние и т.п.)  –  сословие крестьянское
9) Основное занятие (дающее средства к существованию):
а) до войны 1914 г. работал на торфяных разработках пять лет и полтора года был переписчиком
б) во время войны (до Окт[ябрьской] Рев[олюции])  был в армии рядовым, мл[адшим] унтерофицером и с 1917 г. письмоводителем 308 транспорта

10) Профессия  –  рабочий-торфяник
11) Семейное положение (сколько членов семьи при себе; из них нетрудоспособных на иждивении опрашиваемого) – На иждивении 2 человека: жена и ребенок
12) Образование (точно указать, где учился: окончил ли курс, если не окончил, сколько классов, курсов и т.п. прошел) –  Окончил Ломжинское 2-х классное училище
13) Служил ли в армии (указать когда, род оружия, последний чин,  звание должность и т.п.) – С 1915 года в инженерных частях, с 1917 г. в 308 пешем транспорте письмоводителем. Демобилизовался в 1918 г. С февраля 1919 г. по май 1924 г. в Красной Армии в пехоте – 389 Баумском полку рядовым кр[асноармей]цем  1 год 3 месяца, начхозкомом полка 6 месяцев, завклубом полка 6 месяцев, нач[альником] конных разведчиков 7 месяцев,  военкомом эскадрона 2 года 5 месяцев
14) Участвовал ли в военных действиях, в какай войне (в качестве кого) – В гражданской войне: кр[асноармей]цем, начальником к[оман]ды конных разведчиков и военкомом эскадрона
15) Когда демобилизован – В мае 1924 г.
16) Был ли заграницей (где, когда, как долго, цель поездки или пребывания, чем  занимался  – До 1915 года в Польше, там родился
17) Какой партийной организацией принят в члены Р.К.П. (больш[евиков]) – 11-ым пограничным полком и утвержден 389 Богунским полком
18) Когда принят, год и месяц   – В августе 1919 г.
24) Физические недостатки – Нет. Болею ревматизмом и неврологией
25) Теоретическая подготовка (Марксистская)  Учился: в Марксистском кружке в 1923/24 гг., Ленинском кружке в 1924/25  году,  летом 1925 года окончил повторные курсы пропагандистов на руководителя школы передвижки. Руковожу школой политграмоты нормального типа
26) Партийная работа с 1917 г. (указать только определенную длительную, не менее 3 месяцев работу) – С октября 1921 г. по май 1924 г. – в Волынской, Подольской, Киевской губ., Кавполк 44 дивизии 18 кавполк,  3 Бессарабской дивизии  корпуса тов. Котовского, военком эскадрона; С января 1925 г. – в Херсоне, окрпартком, зав. польсекцией
Кроме того, парт раб[ота] (указать главнейшую работу, не связанную с исполнением той или иной должности, или, кроме работы по должности: например, лектор (по вопросам), агитатор, пропагандист (по вопросам), газетная, журнальная работа и т.д. – В 1921 г. в полковой школе читал Азбуку Коммунизма, работал по всем ударным компаниям в селах в районах стоянки частей. В Одесском польском клубе в 1927 г. руководил и выпустил школу политграмоты. В Херсоне в 1924/25гг. руководил польской школой политграмоты.
27) Остальная, кроме партийной, работа с 1917 г. (указать только определенную длительную, не менее 3 месяцев работу): – С января по апрель 1921 г. в г.Изаславе в уездном Совещании работал секретарем совещания (по совместительству)
28) Кроме того (указать главнейшую работу, не связанную с исполнением той или иной должности, или, кроме работы по должности, например: специальные поручения, участие в комиссиях, обследованиях и т.п.) – Работал по продналогу  в 1921 и 1922 гг. работал во многих комиссиях и обследованиях по поручениям парторганизаций.


Підпис

ф. П – 723, оп. 1, спр. 1, арк. 21, 22.


      № 5
      ІНФОРМАЦІЯ НОВОТРОЇЦЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У 
      МЕЛІТОПОЛЬСЬКОМУ ОКРУЖНОМУ КОМІТЕТУ ПАРТІЇ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ПРОСВІТНИЦЬКОЇ І АНТИРЕЛІГІЙНОЇ РОБОТИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ
           
               13 лютого 1925 р.
           
      1. Естественно-научных кружков по району 12, которые работают при сельбудах. Постоянный состав до 150 чел., работа проводится массовая, открытая в с/б и хатах-читальнях. Результат проведеных естественных, научных бесед удовлетворительный, посещаемость бесед крестьянами значительная от 50 до 200 чел., чувствуется большой подъем и заинтересованность селян в естественно научных вопросах. В селе Павловке замечены требования со стороны крестьян к освещению антирелигиозных вопросов в хатах-читальнях…
      2. Агро-кружков (сельскохозяйственных) по району 12, кроме того, проводится работа в с/б и хатах-читальнях. Постоянный состав их до 250 чел. Посещаемость бесед крестьянами значится от 50-300 чел., беседы иногда [сопровождаются] демонстрацией экспонатов. В работу втянуты все имеющиеся в районе агросилы и передовое грамотное селянство. Чувствуется большой подъем и заинтересованность крестьян в вопросах улучшения сельского хозяйства. Значение работы агрокружков для антирелигиозной пропаганды велико.
      3. Рождественская кампания прошла через сельбуды и хаты читальни путем проведения бесед с крестьянами по естествознанию, постановки антирелигиозных пьес, инсценировке и декламации на антирелигиозную тему. Носеление к проводимой кампании отнеслось сочувственно. Праздничные настроения селян в Рождественские дни были заметны только среди части пожилого селянства и женщин не состоящих в организациях.
      4. В районе имеется только одна секта «Евангелисты» (в с. Н.Троицке) числом около 30 чел. На население секта эта никакого влияния не доказывает и численность их не увеличивается.
      5. Антирелигиозная литература распространяется по району через с/б, преимущественно журнал «Безбожник». По сведениям, поступившим в райком, выписывается 25 журналов.
      6. Методом работы на селе, наиболее желательными и могущими иметь более положительные результаты в работе среди селянства может быть естество-знание и агропропаганда с демонстрацией световых картин и экспонатов.
      Секретарь райкома    /підпис/
      
ф. П – 109, оп. 1, спр. 4, арк.1. 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Документи з особової справи кандидата в члени ВКП(б) Голованевського Семена Авраамовича, начальника Генічеської районної міліції
№ 6
ІЗ ПРОТОКОЛІВ БЮРО  ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
ПРО РОЗГЛЯД ПЕРСОНАЛЬНИХ СПРАВ ЧЛЕНІВ ПАРТІЇ
ЗА ПОДАННЯМ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ

1926 р.

 СЛУХАЛИ: Справа № 7 – Ч..., кандидат з 1925 р., селянин-хлібороб. По обвинуваченню за те, що явився до призовної комісії замість брата, котрий звільнений з Армії по хворобі легень. Проступок зроблений свідомо.
 УХВАЛИЛИ:  Погодитись з постановою Контрольної комісії, Ч… з  лав партії виключити.
 СЛУХАЛИ: Справа № 281 – Б...-Б..., партстаж з 1924 р., робітник, по обвинуваченню в належності до білих і утворенні релігійного обряду над сином – обрізання. Перший пункт обвинувачення недоказаний, другий доказаний, але безпосередньої участі Б… не брав.
 УХВАЛИЛИ: Погодитись з постановою КК – за порушення партетики, котре виразилося в тому, що був утворений релігійний обряд над сином, враховуючи слабкий партійний розвиток Б… в партії залишити, оголосивши гостру догану.

 СЛУХАЛИ: Справа № 31 – Р..., кандидат в члени партії. Обвинувачується в службі в поліції з 1911 р. по 1915 р.
 УХВАЛИЛИ: Погодитись з ухваленням Р/П** – виключити з партії.
 СЛУХАЛИ: Справа на Д..., член партії з 1919 р., робітник. По обвинуваченню його в тому, що знаючи про опозиційну діяльність В... та що останній постійно одержує та розповсюджує серед деяких членів парторганізації нелегальні матеріали опозиції, не тільки не повідомив про це ОПК*** і ОкрКК, але навпаки сам брав участь у читанні цієї літератури.
 УХВАЛИЛИ: Погодитися з постановою ОкрКК – поставити на вид т. Д... за те, що він, знаючи про розповсюдження нелегальних матеріалів т. В..., не повідомив про це ні ОПК, ні ОкрКК.

 

 

 

 

 

 

 

 


Будинок у Херсоні, в якому знаходився Херсонський окружний комітет КП(б)У (нині вул. Леніна, 36). Фото1980-х рр.

 

ф. П – 723, оп. 1, спр. 8, арк 24, 133, 181, спр. 171, 188. 


№ 7
ІЗ ПРОТОКОЛУ БЮРО ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ  ХАРАКТЕРИСТИК ЧЛЕНІВ ПАРТІЇ –
КЕРІВНИКІВ УСТАНОВ ОСВІТИ

13 серпня  1926 р.

 34. СЛУХАЛИ: Характеристика тов. Ярославенко С.С.
 УХВАЛИЛИ: Затвердити слідуючу характеристику: тов. Ярославенко працює, як ректор Херсонського ІНО з 24 березня 1924 р. Виконуючи й раніше аналогічну роботу по лінії народної освіти, в цій галузі придбав достатній досвід. Має організаційні здібності. Гарний керівник ВУЗа. Працездатний. Цілком українізований. В студентській масі користується авторитетом. Як партієць активний по роботі в осередках і громадських організаціях. Політично розвинений. Доцільно й надалі залишити на цій роботі.

 35.СЛУХАЛИ: Характеристика тов. Бобаку.
    УХВАЛИЛИ: Затвердити слідуючу характеристику: т. Бобак М.К. ректор С.Г.Технікума. В Херсоні працює з 23 лютого 1925 р. В даній галузі роботи має знання, як агроном, що закінчив в 1925 р. Одеський С.Г. Інститут. Роботу проводить задовільно. Знає українську мову. Політично розвинений. В осередкові Технікума бере активну участь, активно виконуючи партнавантаження. З студентською масою зв’язаний. Може й надалі бути залишений на цій роботі в Херсоні.

ф. П – 723, оп. 1, спр. 8, арк. 133, 134.


№ 8
ВІДОМОСТІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОКРУЖНОЇ  РАДПАРТШКОЛИ  ІІ СТУПЕНЯ
ПРО СКЛАД СЛУХАЧІВ

1926 р.
   Всього перейшло через отборочну комісію 104 чол., із яких:
а) Прийнято – 74  з яких:  а) із села – 63   Прийнято:   Відмовлено:
б) Відмовлено – 39   б) із міста – 48   а) із села – 53  а) із села –10
        а) із міста – 21   б) із міста – 20
Склад прийнятих:
По партійності:  По національності:  По соціальному стану:          По зросту:
а) дійсних членів партії –30 а) Українців – 57  а) Робітників – 24          а) до 20 років – 6
б) кандидатів  – 27  б) Руських – 10   б) Селян – 37           б) від 20 до 25 р. – 44
в) членів ЛКСМ"У – 17  в) Евреїв – 5   в) Батраків – 11                        в) від 25 до 30 р. – 17
       г) Поляків  – 1   г) Службовців – 2                    г) вище 30 р. – 7
По полу:   д) Латишів – 1  
а) чоловіків – 58   б) Жінок – 16 

 Зав.школою   /підпис/ 
       Секретар   /підпис/
           
ф. П  - 723, оп. 1, спр. 2, арк. 10.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Документи слухачів Херсонської окружної радпартшколи
№ 9
ІЗ РЕЗОЛЮЦІЇ ІІ-го ОБ’ЄДНАНОГО ПЛЕНУМУ
ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
ЩОДО УЧАСТІ НАЦМЕНШИН У ВИБОРАХ ДО СІЛЬСЬКИХ РАД

          26-28 березня 1927 р.

 …Особенно необходимо отметить активность избирателей нацменьшинств в перевыборах, которая в сравнении с прошлым годом значительно возросла, что видно из следующих цифр: в 12 немецких сельсоветах на выборы явилось 61%, в 10 еврейских – 65%, в одном молдавском – 67,2%, в одном польском – 60,5% и в одном шведском – 59,6% избирателей. Вместе с тем, отмечалась работа антисоветских группировок, особенно сионистов, направленная к срыву избирательных собраний и проведению своих кандидатур /М.Сейдеминуха, 14-й переселенческий участок и Романовка/. Все-же благодаря проведенной подготовительной работе и организованному выступлению бедноты с середнячеством на самих выборах, [усилия] антисоветских элементов не увенчались успехом.

ф. П– 723, оп. 1, спр. 11, арк. 29.


№ 10
ПОСТАНОВА БЮРО ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
ЩОДО ВЗАЄМОВІДНОСИН У КОЛЕКТИВІ ОКРУЖНОЇ ПРОКУРАТУРИ

        5 жовтня 1927 р.

 1) Отметить тяжелую атмосферу работы прокуратуры вследствие ненормальных взаимоотношений между ее работниками. Тов. О..., являясь окружным прокурором, не сумел создать необходимые условия для работы и объединить работающий коллектив, результатом чего явилась текучесть состава аппарата и развитие болезненных явлений в нем.
 2) Тов. Г..., являющийся первым старшим помощником прокурора вместо того, чтобы помогать товарищам по работе, создавал всяческими путями невозможные условия для них.
 3) Посланный в порядке выдвижения на прокурорскую работу тов. Л… встретил к себе самое неприязненное отношение со стороны тов. Г… при молчаливом сочувствии тов.О...
 4) В связи с создавшимися невозможными условиями для работы  т.т.В... и Л... отозвать в распоряжение Окружкома.
 5) Признать необходимым приглашение через Парткомюст одного старшего Пом.Прокурора вместо тов.В...
 Вместо тов.Л... командировать в прокуратуру тов. К...
 6) Предложить тов. О... принять необходимые меры к оздоровлению обстановки в прокуратуре и установления товарищеских отношений в работе.
 7) Обратить внимание тов. Г... на необходимость товарищеского отношения в работе и во взаимоотношениях с товарищами по коллективу.
Голова     /підпис/

ф. П – 723, оп. 1, спр. 14, арк. 54. 


№ 11
ІЗ ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У ПРО АНТИПАРТІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ І ПОРУШЕННЯ ПАРТІЙНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ОКРЕМИМИ ЧЛЕНАМИ ПАРТІЇ

           14 листопада 1927 р.

 СЛУШАЛИ:
 О группе фракционеров: т.т  (далі прізвища)
 Обвиняются: в антипартийной фракционной деятельности, выразившейся в том, что 13/ХІ-27г. вечером, после перерыва Окрпартконференции [они] собрались на подпольно-фракционное собрание с участием беспартийных на квартире исключенного из партии за фракционную работу т.К... для обсуждения дальнейших методов фракционной работы и текущего момента.
 Однако, собрание не могло состояться, так как [участники] были застигнуты ГПУ, при чем была обнаружена оппозиционная антипартийная литература в виде листовок и т.п., проекты резолюций для беспартийного собрания рабочих и для Окрпартконференции от оппозиционной группы. При чем, часть этих материалов была написана от руки, а затем размножена в большом количестве на шапирографе, отсюда последняя распространялась по предприятиям среди рабочих, перейдя все пределы советской легальности, блокируясь с явно антисоветскими элементами, вовлекая таковых для внутрипартийной борьбы.
 ПОСТАНОВИЛИ:
 За фракционную работу, направленную против единства партии, за грубейшее нарушение устава партии, за нарушение партдисциплины и советской легальности т.т. (прізвища) из партии исключить.
 Председатель    / підпис /

 ф. П – 723, оп. 1, спр. 14, арк. 105.


№ 12
ІЗ ПОСТАНОВИ БЮРО ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
ПРО РОБОТУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ, ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ

          21 листопада 1927 р.

В отношении отдельных національностей
      … 21) Среди русского населения:
а) Ввести в состав нацмен коллегии ОПК и ОИК’а представителей русского населения.
б) Фракции ОИК’а обратить внимание на приспособление работы Снигиревского, Александровского, Ивановского, М.Каховского и др. с/с
в) Обследовать сеть трудшкол по обслуживанию русского детского населения на их родном языке.
 22) Среди еврейского населения:
а) Фракции ОИК’а проработать вопрос /согласно директивы политбюро ЦК от 15/1-26 г. о привлечении еврейского населения к производственному труду. В частности, выяснить возможность расширения обучения квалификации еврейской молодежи, привлекая к этой цели помимо государственных средств и средства общественных организаций и ускорить выделение фонда для внутриокружного переселения евреев, желающих перейти на земледелие.
б) Земотделу изучить состояние сельского хозяйства в еврейских переселенческих пунктах и наметить мероприятия по его укреплению.
в) Фракции Промсоюза и Куст[арного] общества принять меры к усилению кредитования бедняцкой части кустарей и их кооперированию. Практиковать совещания групп бедноты.
г) Агитпропу изучить имеющиеся явления антисемитизма и наметить мероприятия по борьбе с ними.
д) Возобновить и усилить работу судебной камеры города, разбирающей дела на еврейском языке.
 23) Среди польского населения:
а) Изучить вопрос национального самоопределения поляков, национально не осознавших себя.
б) Усилить работу по кооперированию польской бедноты.
в) Усилить классовую воспитательную работу среди рабочих поляков
г) Снигиревскому, Чаплинскому и Херсонскому РПК усилить работу среди польской бедноты, уделяя особое внимание вовлечению в КНС.
д) В предстоящую перевыборную кампанию с / советов, ввести в состав Кисилевского с/с партийца, владеющего польским языком-Председателем.
е) Особое внимание уделить антирелигиозной работе среди польского населения.
 24) Среди немецкого населения:
а) Усилить борьбу с эмиграционным движением среди немцев.
б) Усилить антирелигиозную работу среди немецкого населения.
в) Изучить классовое расслоение в немецком селе.
г) Ускорить землеустройство. 
 25) Среди других национальностей: изучить соцсостав других национальностей и возможности их обслуживать на родном языке.
 26) На одном из ближайших пленумов ОПК заслушать доклад о работе среди нацменшин.

 ф. П – 723, оп. 2, спр. 14, арк. 77-78.


№ 13
ІЗ ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ БЮРО ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У ЩОДО ВИПАДКУ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРОФТЕХШКОЛІ

25 листопада 1927 р.

 
СЛУШАЛИ:
 25/ ХІ в Укрпрофтехшколе 3 строительный класс встретил преподавателя т.Петлина пением царского гимна. На стенах класса были развешаны царские портреты. Несмотря на настояния инспектора профоса тов.П…, Школьный Совет не предал этому должного политического значения. Событию не дали соответствующей оценки.

 

 

 


 Отсутствие какой либо классовой линии объясняет случившийся факт в школе.
 Социальный состав класса также объясняет антисоветский поступок учеников.
 Социальный состав класса: Детей-рабочих – 1, служащих – 15, спец. – 1,  бедняк – 1, помещ. – 1, торг. – 3, кустарей – 2, на содерж. Страхкасс. – 2.
 Помимо этого сами учащиеся доводили до общественного сведения о школьных непорядках: в  [газете] «Рабочий» от 4 марта – Забастовка.
 ПОСТАНОВИЛИ:
1. Считать необходимым: а) снять немедленно заведующего школой и группу наиболее несоветских учителей; б) распустить 3 строительный класс.

Зразок оформлення
протоколу засідання бюро
Херсонського окружного
комітету і печатка Петровського
(Високопільського) райкому КП(б)У

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 ф. П – 723, оп. 1, спр. 14, арк. 125.

 


№ 14
З ІНСТРУКЦІЇ  ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
ЩОДО ПІДГОТОВКИ ВИБОРІВ ДО ХЕРСОНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

16 грудня 1927 р.

           Секретно.
Всем гор.партячейкам, фракциям профсоюзов, Окрисполкома, Горсовета и ОСПС.

Методы проведения перевыборов
 Перевыборы Горсовета будут проходить с 20/І по 15/ІІ-28 г. Весь город разбивается на избирательные участки / [список] избирательных участков и обслуживающих партячеек будут дополнительно присланы/.
Партячейками до 22/І должны быть обсуждены и подготовлены кандидатуры в будущий состав Горсовета.
 Новый Горсовет должен конструироваться из принципа еще большего обеспечения пролетарского руководства, достаточного партийного влияния, увеличения количества комсомольцев и женщин-работниц в составе Горсовета и лучшей близко стоящей к партии и Советской власти трудовой интеллигенции и кустарей.
 Для подготовки кандидатур в состав Горсовета ячейкам необходимо руководствоваться следующими указаниями:
 а) На закрытом заседании бюро ячеек, совместно с фракциями профсоюзов или месткомов, прорабатываются кандидатуры, как партийных, так и беспартийных по количеству необходимых по данному избирательному участку.
 б) После проработки на бюро и фракции, созывается закрытое партийно-комсомольское собрание для проработки кандидатур, намеченных на бюро.
 в) Открытое собрание партячейки [проводится] совместно с беспартийным профактивом для проработки.
 г) Проработка на жен. делегатском собрании совместно с женами рабочих.
 д) Список прошедших все эти инстанции окончательно прорабатывается на закрытом парт-комсомольском собрании и результаты вывешиваются от имени парт-комсомольских ячеек.
 
ф. П – 723, оп. 1, спр. 14, арк. 133-134.


№ 15
ІЗ ПРОТОКОЛУ ЗБОРІВ ВЕРХНЬОРОГАЧИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ПАРТІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРО ПІДСУМКИ ПЕРЕВИБОРІВ СІЛЬРАД

17 квітня 1927 р.
                 
        1/ Кампания перевыборов Советов прошла строго по плану, за исключением 3-х случаев вторичного созыва избирательных собраний в 3-х кварталах Верхнерогачикского Сельсовета (Красного сельсовета и  2-х  Трудобществ, об’ясняющихся совпадением избирательных собраний с религиозным праздником «Заговение»).
        4/ Перевыборы прошли в общем по району без нажима парторганизаций за исключением двух случаев:  1/ [село] Зеленое, где кандидатура партийца Т… на одном избирательном участке получила провал, была выдвинута на втором участке и прошла с некоторым нажимом. 2/ [село]  Самойловка, где кандидатура партийца члена совета – Б… при голосовании его на пост председателя сельсовета голосовалась неоднократно с проявлением большой степени нажима…
        5/ Райпартсобрание отмечает как ненормальное явление в проведенной передвыборной компании Советов уменьшение в Советах середняков против прошлого года на 14% / прошлый год 43% а сейчас 29%/, что может послужить ослаблению блока бедняка с середняком…
        7/ Одновременно райпартсобрание отмечает ряд дефектов, подлежащих изжитию в дальнейшем, а именно: а/ были случаи рекомендации в Совет лишенных права голоса, б/ самогонщиков, не желающих быть в Советах… Кроме того, нарушение со стороны отдельных партийцев и комсомольцев в голосовании против линии парячейки / [село] Бабино, Первомаевка, Зеленое/, что приводило  к провалу кандидатур партийцев
        8/ Отметить активность Советов в национальных собраниях: Михайловка…63% явки избирателей, из них 43% женщины, Георгиевский 53% из них женщин 33%, в последнем низкий % по сравнению с первым об’ясняется тем, что в Георгиевский С/Совет прибыли недавно немцы, которые еще много времени уделяют своему хозяйству… 
        11/ Отметить качественное улучшение избирателей, одновременно отметить перегиб инструкции о лишении голоса, которое в отдельных случаях превышало 11%  /Зеленое, Трудобщество/, а иногда даже анекдотического характера…[когда при недостатке] причин лишения голоса комиссия изыскивала другие причины, лишь бы лишить, доходя до 4-х кратных решений о лишении голоса одного и того-же лица по различным причинам: лишение несовершеннолетних, лишение потому, что данное лицо…метило на предС/Совета /Бабино/ и проч.
        12/ Отметить активность, проявленную женщинами, что повысило их процент в Советах: из 403 чел. членов Советов по району – женщин 62 чел, что составляет 15,3% Одновременно считать ненормальным явлением в одном из кварталов Бабинского С/Совета – голосование избирателями, в том числе и женщинами, принципиально против женщин…

ф. П. 448, оп.1-а, спр.4 арк. 57.


№ 16
ІЗ ПРОТОКОЛІВ ЗАСІДАННЯ КОМІСІЇ ЦКК КП(б)У І КОМІСІЇ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОЇ ОКРУЖНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ КП(б)У
ПО ЧИСТЦІ ПАРТІЙНИХ ОСЕРЕДКІВ НОВОТРОЇЦЬКОГО РАЙОНУ 

6-7 червня 1929 р.
 СЛУХАЛИ:
 По осер[едку] с. Павлівка.
 §-5. К... , кандидат партії з 17/УІ-28 р. К/К, № 1907 рік народження – 1897, освіта нижча. Соц.походження селянин, зараз працює Головою Правління Попелакського споживчого Товариства по вибору, зарплатня 35 крб. на місяць, в Червоній армії служив 2 ? роки, в інших арміях не служив, до 1916 р. працював у господарстві при батькові, з 1916 р. по 1917 р. в царській армії рядовим, до інших партій не належав. Господарство має індивідуальне 1 корова, землі 8 гект., в колгоспі не состоїть, состоїть членом споживчої та с.г. кредитової кооперації по партроботі прикріплен до осередку комсомолу. По маючимся в комісії матеріалам обвинувачується в незаконному одержуванні на засів матеріалу зверх встановленої норми в час перебування його головою с/р та в неправильному складанні акту на падіж корови у гр. С..., якій дорізав корову, продав м'ясо і одержав за це страховку.
 УХВАЛИЛИ:
 §-5. За незаконне одержання засівматеріялу зверх встановленої норми та за халатне відношення до службових обов’язків в час перебування Головою с/р, з приводу чого гром[адянин] С... незаконно одержав страховку за корову, яку він дорізав та продав м'ясо – винести догану, в партії залишити.

14 червня 1929 р.

 СЛУХАЛИ:
 3. Г..., член Окр.КК, член КП(б)У з квітня 1921 р. П/кв. № 0738573, народження 1898 року. Селянин. Закінчив сільську школу та Радпартшколу 2-го ступеня. Займає посаду Голови Робіткому Радгоспу «Асканія-Нова». Власного господарства немає. 3 січня 1918 р. по липень 1925 р. перебував в Червоній армії Гайдамакського отряду. В інших партіях не був. По осередку виконує обов’язки керівника партпросу. Партстягнень не має, але в характеристиці зазначено: «партійно витриманий на досить», як керівник професійної організації по переводе твердого керівництва й авторитетом не користується. Під час перевірки батрацтвом зазначалось про нечутке відношення до робітників. виявилось також невірне ставлення до Фракції.
 УХВАЛИЛИ:
 3. Вважати перевіреним. В партії залишити. Визнати за недоцільне використання т. Г... на керівництві профробот[ою].

3-6 жовтня 1929 р.
 СЛУШАЛИ:
 Партячейка «Доренбург», Б..., кандидат  партии с 1928 года, кандидат билет № 2272, украинец, рождения 1904 года, из крестьян, работает в сельском хозяйстве, образование низшее. В красной армии не был, в белой также, до 1917 года занимался хлебопашеством, по специальности хлібороб состоит чл. МОПРа.
 На проверке выяснилось:
 что он сын кулака, скрыл свое социальное происхождение. Не активен, не выдержан.
 ПОСТАНОВИЛИ:
 49/ т. Б..., как сына кулака, о чем утаил при вступлении в ряды партии, а также сам имеет кулацкое хозяйство, как идеологически чуждый элемент – из рядов партии исключить.

  Секретар окружної контрольної комісії   /підпис/

ф. П – 109, оп. 1, спр. 17, арк. 1, 19, 55.   


№ 17
ЗІ ЗВІТУ НОВОТРОЇЦЬКОГО РАЙОННОГО КОМІТЕТУ КП(б)У
ПРО РОБОТУ З 10 КВІТНЯ ПО 1 СЕРПНЯ 1930 р.

[5 серпня] 1930 р.

Економічний стан району
 Н.Троїцький район являється сільськогосподарським зерновим районом і до деякої міри південна його частина скотарсько-вівцеводна. Район поділяється на 21 сільраду. Населення району було в 28/29 р.: дворів 9038, їдців 46222, в 29/30 р. дворів 9211, їдців 47494 або збільшення на 173 двора і на 1275 їдців. В районі мається землі селянського користування 137250 га. Пересічна норма на їдця 3,1 га. Рільна площа землі селянського користування 127024 га в 28/29 році, в 29/30 р. 129389 га або плюс 2365 га. Оренда: здано селянами в оренду: в 28/29 р.  8104 га, в 1930 р. 6196 га або 1908 га. Причиною цього є збільшення засіву біднотою, внаслідок допомоги бідноті та зменшення оренди куркульсько-заможним населенням в наслідок налогової політики партії... Причини значного зменшення худоби: самоліквідація куркульства з метою уникнути налогового пресу 2/ недорід кормових культур протягом низки років та 3/ знищення худоби окремими прошарками села при вступі до колгоспу.

Хлібозаготівля минулого року

 На справу хлібозаготівлі РПК мобілізував всю райпарт та комсомольську організацію, організацію КНС, батрацтва та актив села взагалі і всю громадськість, ведучи рішучу боротьбу з куркульством за виконання плану. В процесі боротьби малися окремі випадки перекручування та послаблення боротьби з куркулем, а також недостатня увага у справі мобілізації бідноти на боротьбу з куркульством, внаслідок чого куркульство не пообкладалось / Мар’янівка – приховування кукурудзи, Н.Репівка – недообкладання, Павлівка – захист куркуля від продажу, Отрадівка – поголовний пошук, Ново Троїцьке – примиренство/. Зі всіма перекручуваннями РПК та Райпарторганізація в цілому вела рішучу боротьбу та своєчасно виправляла недоліки, внаслідок чого опір куркульства було зломлено і хлібозаготівля в основному виконана з перебільшенням. План округи надано 1100000 пудів, з яких продкультур 867000 пуд., виконано продкультур. 714370 пуд. або 81 %, ярих культур 688250 пудів або 295%, а разом виконано 1402620 або 127%. При проведенні хлібозаготівель було доведено плану до двору 768 господарствам або 8,33%. Описано за невиконання хлібозаготівель 235 господарств, з яких продано найбільше злісних зривщиків 152 госп[одарства]. 

Колгоспбудівництво

 РПК’а на виконання постанов ЦК ВКП та КП(б)У, а також директив ОПК’а мобілізував на цю справу увагу всієї райпарторганізації, поставивши завдання довести колективізацію до 70% по господарствам та площі. Райпарторганізація проробила велику роботу в цій галузі і враховуючи шалений опір куркульства досягла досить великих наслідків. Колективізовано було на І/І-30 р. господарств 2058, з них землі 13935 га або 24 %. На І/ІІІ було 112 колгоспів, в них господарств 59300 та землі 86292 га або 66 %, але ж на нашу роботу куркульсько-ворожий елемент відповідав оскаженілою розкладницькою роботою, яка при наявності окремих випадків перекручувань при проведенні колективізації мала своїм наслідком деякий підхід /в окремих селах – Н.Троїцьке, Отрадівка, Громівка, Захарівка масового порядку/… Внаслідок чого з колгоспу вийшло 337 господарств. На І/ІУ-30 р. в колгоспах залишилось 5393 господарства.

Розкуркулення

 Батрацько-бідняцько-середняцькі маси та колгоспи вимагали своїми постановами негайного розкуркулення та виселення куркулів за межі району і України. Райпарком, виконуючи директиви партії та широких кіл бідняцько-середняцьких шарів села, провів розкуркулення. Розкуркулення розпочалось з широкої масової розяснюючої роботи серед селянства та мобілізації бідняцько-середняцьких мас на роботьбу з куркульством. Партосередок Дорнбург, не провівши масової роботи, навіть не розпочавши такої, розпочав розкуркулення, внаслідок чого розкуркулення пройшло голе та крім того розкуркулено було середняків / Затис з 36 розкуркулених 22 середняка, Успенівська з 7-2 середняка, Н.Репївська 2/, яким потім було повернуто майно. Крім того, в роботі по розкуркуленню, по цьому осередку мали місце грубі порушення, як-то: привласнення майна та неприпустимо брутальне повадження. Розмінялись на дриб’язок, не усвідомивши генеральної лінії партії в цьому питанні – знищення куркуля. Всього розкуркулено по району 430 господарств, з них повернуто як середнякам та не підлеглим до розкуркулення 28 господарств і залишилось 402 або 4,35% до загальної кількості господарств, що цілком відповідає соціальному складу населення району. Розкуркулення куркулів провадиться шляхом утворення окремих виселків в  кількості 17 по 20-35 дворів з наділенням землі по 5-6-8 га на двір, яка на 50% малопридатна.

Праві збочення та ліві загиби

 Під час проведення хлібозаготівлі, так само як і проведення підготовчої і самої весняної засівкампанії, були випадки з боку окремих членів та кандидатів партії хникання перед труднощами, під ріжними мотивами були заяви про звільнення уповноважених РПК тощо, недобачення куркуля «немає в нас куркулів, щоб підвести під 28 арт. і т.д.», зв'язок з куркулями окремих партійців, хникання, що не виконаємо планових завдань по хлібозаготівлі й по весняній засівкампанії /Н.Троїцьке/ були й окремі «ліві»  загиби, що по суті творили праві, допомагаючи куркулям, під час розкуркулення були випадки розкуркулювання середняків і навіть бідняків / Затис, Успенівка/ – партосередок Донбург, все це лише допомагало нашому ворогові. Але з цими всіма ваганнями й перекручуваннями райпартком своєчасно й рішуче боровся.

Чистка лав парторганізації, за що саме притягалися

Зв'язок з чужим елементом
Перекручу-вання кла-сової лінії
Бюрокра-тизм та тяганину
За піяц-тво
За халатне відно-шення до своїх обов’язків
Релігійні забобони
Порушення партдіс-ціпліни
за інші проступ-ки
3
4
2
7
3
1
9
4 …Чистка парторганізації проходила під гаслом самокритики. Під час чистки активну участь брали бідняцько-середняцькі маси і особливо активну участь брали наймити, допомагаючи очистити партії свої лави від чуждого, примазавшогося елементу. Було присутніх під час чистки наймитів, бідняків та середняків в середньому від 150-200 чол.


Жінробота

 В жовтні місяці 1929 р. за директивою ОПК була проведена перевиборна компанія делегатських зборів – Н.Троїцьке, Громівка, Олександрівка, Павлівка, Дорнбург, Асканія Нова та Ольгівка, причому було обрано делегаток – 290, які поділяються по соцстану так: наймичок – 68, біднячок – 127, середнячок 49, домашніх господарок 29 та службовців 29. Загальні збори делегаток проводились нерегулярно і лише за останній час під час підготовки до весняної засів кампанії та колективізації делегатські збори почали працювати як слід.

Хворобливі явища та боротьба з ними

 За невміле керівництво осередком під час розкуркулення та колективізації знято 2 секретаря осередку та одному винесена догана. За підрив та небажання вступити в колгосп без певних причин виключено з ЛКСМУ 5 комсомольців, за дискредитацію комсомольської етики виключено 1 та 1-го знято з керуючої посади, за збочини підчас хлібозаготівель розпущений 1 осередок. Політично-виховна робота серед членів ЛКСМУ: а) Політнавчанням охоплена організація на 60% та ведеться розпочата робота місячника політнавчання окремо серед вновь прийнятих.
Підготовка кадрів. На ріжні курси надіслано та навчається 50 комсомольців, на Донбас 1 раз 7 та вдруге 18, за дезертирство 2-х комсомольців виключено.

Висновки

 Всі  вищенаведені дані стверджують, що райпарторганізація здорова та була згуртована навколо виконання генеральної лінії партії й проводила рішучу боротьбу з правоопортуністичним ухилом та примиренством до його й вела й веде рішучий наступ на капіталістичні елементи села, знищення глитая як кляси, розгорнення широкої критики та самокритики й переведення внутріпартійної демократії, що далі більше утілюється в партійні маси…

      Секретар РПК    /підпис/

ф. П – 109, оп. 1, спр. 22, арк. 1, 2, 3, 8, 11, 16.


№ 18
ІЗ ПРОТОКОЛУ НАРАДИ ІВАНІВСЬКОГО РАЙКОМУ КП(б)У
З УПОВНОВАЖЕНИМИ ПО СІЛЬРАДАХ
ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ ТА ВИСЕЛЕННЯ СЕЛЯН ЗА МЕЖІ РАЙОНУ, ОКРУГУ

4 лютого 1930 р.

 СЛУХАЛИ:
 Про Окр. парт-нараду доп[овідає] Острой та спів[доповідь]. уповноваженого КПУ про виселку куркулів та розкуркулення т.Верхос
 УХВАЛИЛИ:
 Заслухавши інформацію про розкуркулення та про нараду секретарів РПК при ОПК про знищення куркуля як кляса, парт-нарада секретарів парт-ос[ередків] чл[енів] бюро та уповноважених активу вважає за необхідне [доповісти] слідуюче, а саме:
 1. З метою найуспішнішого проведення роботи по розкуркуленню нарада вважає за необхідне мобілізувати навколо цієї кампанії широкі коли населення як то наймитство, бідноту та середняцтво та негайно приступити до проведення розкуркулювання, все майно відбира[ти] від куркулів, передавати в неподільний капітал колгоспу, біднякам по опису та акту, не в якому разі не допускати роспорошення останнього.
 Переводячи роботу по розкуркуленню нарада личе за необхідне підібрати господарства під розкуркулення, обговорити це питання на зборах парт-ос[ередків] КНС, наймитів, на пленумі с[ільських] р[ад]: та інше з метою не припустити розкуркулення середняка.
 2. Зазначаючи про те, що по деяким с-р. куркульство знищує своє господарство, виєзжаєть за межі р[айон]у та округи, нарада вважає за необхідне, негайно відібрати все майно в куркулів та передавати [його] колгоспам, а куркулів негайно затримувати та висилати до РАМВ, а також і тих куркулів, які прибувають з другіх р[айоні]в на територію Іванівського р[айо]ну.
 3. Відзначаючи проте виселку куркулів за межі р[айо]ну, України, нарада вважає доручити РПК виділити по с-р. відповідальних уповноважених для проведення як підготовчої роботи до виселення так  і самої роботи по виселенню. Одноразово доручити РПК дати відповідну директиву уповноваженим аби останні підібрали актив для провадження операції по виселенню, підготовивши відповідну кількість обозу та охорону в час подорожі до погрузочних пунктів, з таким розрахунком, аби операція була проведена своєчасно в зазначені часи, зазначаючи про те, що середняк являється союзником наймитсько-бідняцької частини села, рухає в купі з біднотою в колгоспи, нарада доручає РПК стежити за тим, [щоб] ні в якому разі не був зачеплений середняк при розкуркулюванні, то в разі помічення про зазначене вважати заходів до чл[енів] партій відповідальних за тим, яких проводиться розкуркулення.
 4. Маючи на увазі, що маються колишні власники, які своє господарство загнали в підпілля і завдяки цьому не підведені під 28 арт. по с-г. полатку та не позбавлені виборчих прав але вороже ставляться до міропріємств радвлади, закабаляючи бідноту.
 А тому нарада вважає за необхідне зазначені випадки перевірити та розкуркулити і вислати останнього.
 5. Відмітити що при розкуркуленні по Агайманськой, Савелівської с-р. допущено помилки, які полягають в тому, що були зачеплені хоч і заможні але середняки, а тому нарада доручає РПК через парт-ос. Агайманський та Благодатскій негайно виправити допущені помилки а також вжити належні заходи щодо притягнення винних до партвідповідальності.
 6. Парт-нарада доручає РПК вживати рішучих заходів по виявленню правого ухилу на практиці під час розкуркулення (млявість, родинні почуття, не виконання директив РПК та інше).

      Секретар     /підпис/ 
           
       ф. П – 19, оп. 1, спр. 19, арк. 9.
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
           
           
      Члени окружного комітету ЛКСМУ. Фото 1927 р.
     
           
Бюлетень Окружкому ЛКСМУ про участь молоді в колективізації.
1929 р.
           
           
           
           
      № 19
      ПОСТАНОВА БЮРО ХЕРСОНСЬКОГО ОКРУЖНОГО КОМІТЕТУ ЛКСМУ
      ПРО СТАН ТА УМОВИ РОБОТИ У КОПАЛЬНЯХ ДОНБАСУ
           
      10 лютого 1930 р.
           
      Ураховуючи оповіщення бригади про жахливі умови, які складаються в процесі роботи в копальнях для бригадирів та з боку деякої частини робітників як і з боку адміністрації висунути питання перед ЦК ЛКСМУ про вжиття негайних заходів.
      В розвиток цього доручити т.Гасабову написати доповідну записку ЦК ЛСМУ та Артемівському ОК.
       Одночасно ще раз рішуче засудити вчинки комсомольців, які злякавшись труднощів, замість боротьби з ними на місці, покинули роботу та виїхали з копалень, за що виключити з організації комсомольців… (прізвища)
      Запропонувати дезертиром трудового фронту негайно повернути витрачені державні гроші по переїзду та в разі невиконання передати справи до суду.
           
      Секретар Херсонського окркому ЛКСМУ   /підпис/
           
      ф. П – 673, оп. 1, спр. 1, арк. 25, 26. 

_____________________________
     
1. Збірник узаконень і розпоряджень Робітничо-селянського Уряду України. – 1923. – № 18-19. – С. 310, № 23. – С. 225.
2. Весь Херсон на 1925 р. Адрес-календар. Херсон. 1925 р. – С. 187.
 
Список скорочень
ГПУ – державне політичне управління
ІНО – інститут народної освіти
КНС – комітет незаможних селян
КП(б)У – Комуністична Партія (більшовицька) України
ОИК – окружний виконком
ОкрКК – окружна контрольна комісія
ОПК – окружний партійний комітет
ос. – осередок
ОСПС – окружна рада спілок
п/к – партійний квиток
П/кв – партійний квиток
РАМВ – районний адміністративний поділ
Р/п – Райком партії
с/б – селянські будинки
с-г – сільськогосподарський
С.Г.Технік – сільськогосподарський технікум
с/с – сільська рада
СТВ – сільські товариства




 

Мовою телеграфу (становлення Української державності в 1917-1921 рр.у документах поштово-телеграфних контор Херсонщини) На нових землях (документи державного архіву області про переселення на Херсонщину в 1944-1950 рр.)