Українські культурно-просвітницькі організації Херсона в період УНР по документам державного архіву Одеської області




Алла Назарова

Український політичний і культурний рух на Херсонщині в 1917 - 1918 роках пронизаний ідеями української ''державності всіма національними силами".

У цей період в Херсоні створюються українські національні організації: Українська революційна рада, товариство "Українська книгарня", видавництво "Думка", студентська громада, українська учительська спілка та інші. За розпорядженням Херсонського губернського комісаріату цим організаціям було відведено будинок Херсонського губернського дворянського зібрання (вулиця Потьомкінська).

Але українські організації зазнавали опору з боку міської Думи. Про це йдеться у листі Івана Челюка до Києва. Він констатував, що більшість зруйнованих під час березневого більшовицького повстання будов швидко відремонтовані, а ремонт приміщення українських інституцій навіть не розпочинався. Без приміщення залишились більшість українських організацій. У скрутному становищі опинився і український національний театр, який був організований у березні 1918 року.

В березні 1917 року в Херсоні створюється перша масова українська легальна організація - товариство "Українська Хата", яке в січні 1918 року було перейменоване в товариство "Просвіта". Мета створеного товариства - культурна, просвітницька та політична діяльність. При товаристві були відкриті читальня, книгозбірня, "але головну увагу товариство звернуло на рідну мову, на цю основу, без якої ніяка культурна праця неможлива". Організовуються курси української мови для службовців. Перші такі курси були організовані на прохання працівників Земської повітової харчової управи. Місячні курси прослухало 60 чоловік. їм читалися українська мова, історія України, "біжучі політичні питання". Завдяки проведенню курсів, діловодство в управі стало вестися українською мовою.

У листі до Міністерства освіти голова товариства "Просвіти" Іван Челюк просить надати курсам української мови статус державних. "Ці постійні курси українознавства будуть першою підвалиною під будучий український національний університет в Херсоні".

У травні 1917 року при товаристві «Українська Хата» в Херсоні організований драмитично-музичний гурток української молоді, який пізніше перетворюється в Український національний театр.

Пропонуємо увазі читачів декілька документів, що були виявлені в держархіві Одеської області, в яких відбиті окремі події громадського, культурного і політичного життя Херсощини в період УНР.

Тексти документів подані з незначними скороченнями.

НАЗАРОВА Алла Миколаївна - завідувач відділом державного архіву Херсонської області

 

№1

ДОПОВІДЬ ХЕРСОНСЬКОГО ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА" МІНІСТЕРСТВУ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПРО РОЗМІЩЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРОСВІТНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В БУДИНКУ ГУБЕРНІАЛЬНОГО ДВОРЯНСЬКОГО ЗІБРАННЯ № 270

Товариство "Просвіта" в Херсоні 5 липня 1918р.

В часах революції в хвилинах коли Україна була оголошена представниками українського народу окремою від нікого незалежною Республікою, українські демократичні організації, а між ними і "Просвіта" не мали сталого кутка де б могли спокійно працювати та розвивати свою діяльність.

Приходилось нам тинятись поріжних будинках тай то не надовго, бо скрізь побули тиждень, два, тай рушали дальше.

В ціх тяжких для нас часах удалось ми до Губерніяльного Комісаріату з проханням реквізувати для українських організацій м.Херсону відповідне помешкання.

Губерніяльнй Комісаріят реквізував для ціх справ будинок "Херсонського губерніяльного дворянського зібрання".

Сюди й перейшли всі істнуючі тоді українські організації а саме: 1) "Просвіта", 2) кооперативне т-во "Українська книгарня", 3)"Видавниче т-во" "Думка", 4)"Студенська громада", 5)Повітова Рада селянських депутатів, 6) "Українська Революційна Рада", 7)українська партія "СР.", 8)українська партія "С.Д.", 9)Редакція газети"Дніпро", 10)Украінська учительська спілка, 11) Укр. національний шкільний комітет, 12)0б'єднанна Рада українських організацій. Завідування цім будинком віддано "Раді селянських депутатів".

Так дожились ми до большевицьких часів. Як тільки прийшла ця пошесть так перш усього взялась викинути звідсіля украінські організації, а першій мірі "Просвіту", "Українську книгарню" викинути не вспіли, за те зруйнували іх та пограбували майно.

З приходом українських властей настав новий переворот, щоби т-во "Просвіта" взяла цей будинок в своє завідування, склала точний опис майна... ремонт та инше. ...

Здалось нам все гаразд все по-людськи. Аж ось прийшли нові переміни, настала нова власть а за нею й нові порядки.

Всі українські політичні організації розбіглись через неможливі обставини, в які поставила іх місцева власть.

Залишились тільки "Просвіта", "Українська книгарня", "Український національний шкільний Комітет", "Українська учительська спілка" та "Студенська громада".

Пан губерніяльний староста першу свою відозву видав до "Просвіти", щоби ця очистила до тижня помешкання "Херсонського паньства" (дворянського зібрання) і то не прялю на адресу " Просвіти" а через міліцію, яка й явилась, щоби викинути нас або опечатати помешкання.

Всякі заходи наші в пана старости не здались на ніщо. Міліція начала приходити в "Просвіту" чуть не кожний день, ... відганяючи своєю появою й так перелякане громадянство.

Тепер найшлися всі згадані організації в дуже скрутнім положенню. Приходилось ліквідувати працю. А слід зазначити про всі ці т-ва працювали разом та в згоді.

"Українська книгарня" видає сама та спроваджує відповідні книжки, "Просвіта" веде позашкільну освіту, а "Укр.нац,шкільн.Ком." шкільну і позашкільну в місці та при помочи "Просвіти", Нам ніяк не мож розлучатись бо це відбилося дуже болюче на просвітній справі.

Через це й звернулась "Просвіта" до Міністерства Освіти припинити реквізіцію згаданою будинку губерніяльним старостою.

В відповідь на це отримали ми телеграму де говориться:"Губерніяльному старості послана телеграма припинити реквізіцію дворянського зібрання, а як реквізіція необхідна знайти для "Просвіти" друге відповідне помешкання". Але телеграма ця мала такий наслідок що зараз таки виперли нас на третій поверг в одну кімнату забрали силою всю \майна\ мебель, оставивши голі стіни. На наше місце перевезли канцелярію повітового старости та инші відділи а як вершок всего поставили біля дверей сторожу, котра сама собою візганя від "Просвіти" громадяньство.

Вслід за цім прислати "Просвіти" розпорядження очистити й цю кiмнату до трех днів.

Правда пан староста вказав нам інше помешакання, котре крім того що без провізника не зайдет та потребує біля 3.000 карб, на ремонт, ще занято австрійськими військами. "Йдіть і беріть його як хочете, це вже діло не моє" - сказав нам пан староста.

Всі т-ва опинились враз як серед води.

З приводу цього скликали ми загальне зібрання "Просвіти" де винесена постанова шукати собі инше помешкання бо місцеві власти ставлять "Просвіту" та инші просвітні і украінські організації в дуже Невізрадне становище.

Пан повітовий староста заявив "Укр. нац. шкільному комітету", що буде впускати до них людей за окремими білетами - а в кого не буде білету, того міліція не впустить. Щож тоді. Всяка людина, що хоче поінформуватися в якісь справі, чи батько, що хоче записати дитину до української школи не буде сюди впущений.

Цеж чувано - хибаж можна щоби просвітні організаціі находились під формальним арештом. Чи можна серед таких обставин працювати тай взагалі думати про рідну культуру.

Тож вернулись до нас часи царсько-московського ладу - де за українське слово арештували.

Річ ясна що під обухом сокири мусимо шукати помешкання - алеж деж нам його тепер найти, як всі будинки заняті австрійським військом - а крім цього в нас нема на це грошей.

Місцеві власти поставились до "Просвіти" крайно вороже та з ненавистю, то наше мало свідоме громадянство дивиться на "Просвіту'' як на щось нелегальне та протизаконне: через це на загальнім зібранню винесена постанова шукати помешкання, щоби рятувати ситуацію, але рівночасно звернутись з проханням до Міністра Освіти затвердити будинок ''Херсонського Губерніального дворянською зібрання" за волі "Просвіта".

Т-во "Просвіта" має за собою певні традиції та заслуги. Це одинаково украінська культурно-просвітня організація на Херсонщині.

На нас звернені от цілоі губерніі, всі звергаються до нас за помічью та порадою в справах моральних.

Просвіта улаштувала вже шесту групу курсів "українознавства" з котрих вийшло понад 600 душ людий. Крім цього улаштовує курси украінськоі мови для служащих ріжних державних установ, дає відчити, лекції та вечірки для дорослих, а для малих улаштовує вкупі з "Укр. нац шкільн. комітет" читанки та ранки. До сіх пор відбулись майже по всіх початкових школах м.Херсону систематичні читанки з чарівними лікторами всего було 250 лекцій та 10 дитячих вистав. Відкрито 3 дитячіх садки а в осени приступимо до відкриття 10 українських початкових шкіл.

Для художніх справ з,організовано театр, котрий мимо всяких перепон підносить з кожним днем рідну штуку все вище так що приходять до нас посторонні люди з проханням взяти іх під свій догляд та давати моральну допомогу.

Т-во підшукає для громадяньства відповідних лектарів та постачає ... з Украінською Книгарнею потрібних підручників й літератури.

Словом "Просвіта" - це джерело позашкільної освіти, віджіль виходять свіжі, свідомі сини України на цілу губернію.

І як Міністерство Освіти не прийде нам в цей безвихідний час з помічью то прийдеться одинокі в Херсонщині культурно-просвітні організаціі які зі сторони культурноі як й державної мають перше значіння ліквідувати.

З болем в серці та любовю до рідної України удаємось з проханням до Міністерства Освіти прийти нам в усий безвихідний час з поміччю.

Мати власне помешкання зараз, ми не в силах — без помешкання не мож працювати - а припиняти зараз працю це все одно, що зрадити рідній державі.

Державний архів Одеської області  Ф.42,оп.37, спр.62, арк, 2-3зв.

Голова Т-ва Іван Челюк Писарь

 

Херсон. Будинок колишнього дворянського зiбрання, в якому в 1918-1919 рр. розмiщався Украiнський народний дiм. Фото 1962 р.

 

 

№2

ДОПОВІДЬ ХЕРСОНСЬКОГО ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА" МІНІСТЕРСТВУ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ КУРСІВ УКРАЇНОЗНАВСТВА В М. ХЕРСОНІ

№282 Херсон, Потьомкинська вулиця. 16 липня 1918 р.

Українске громадянство визволившись від національного гніту, кинулось з самого початку національноі свободы до рішучоі праці по шляху освідомлення і вивчення того, що йому триста літ заборонялось.

В праці цій почувало себе наше малосвідоме громадянство дуже самітним бо не мало на місці жерел науки, - відповідноі літератури та проводирів. Згуртувавшись в березні 1917 р. в Т-во "УКРАЇНСЬКА ХАТА" украінське громадянство взялось за національну самоосвіту, засновало, при Т-ві чигальну книгозбірню, виписувались книжки для продажу і инше.

Але з того часу коли украіна стала самостійною державою головну увагу звернуло товариство на рідну мову на цю основу, без якої ніяка культурна праця неможлива і т-во взялось до практичноі праці по навчанню живоі мови. Ще в літку 1917 року підчас з украінских учительских курсів в Херсоні товариство виявило велику діяльність постачаючи вчителям потрібних підручників і літератури. Восени того-ж року було делеговано товариством спеціяль-них лекторів до"Украінськоі війсковоі громади", "Гайдамацького куріня", "'Орга-нізацій середньо-шкільників" та на окраіни міста Херсона для читання лекцій на сучасні теми державного життя та по історії Украіни. Перші такі курси були влаштовані в 1917 році в повітовій харчовій управі по особистім проханням служачих. Слухачив записалось 60-душ. Курси тяглись місяць за платню в 6 карбованців з особи. В програмі курсів входили: "українська мова", "історія Украіни", "біжучі політичні питання". Курсисти слухали лекції з зацікавленням. Наслідком курсів можна вважати те що диловодство в повітовій управі в значній частині ведеться українською мовою. Ще ширше розвинуло Т-во свою діяльність в 1918 році з початку котрого воно перейме-нувалось в товариство "ПРОСВІТА".

Тепер можно було поставити справу уже в більшому розмірі позаяк до користування т-ва перейшло помешкання городськоі аудиторії, якіш товариством перевернутий український національний театр. Програму курсів було значно поширено а саме: велось навчання украінськоі мови, історії Украіни, географії, статистики украіни і історіі украінського письменства. Наука відбувалась тричі на тиждень за ту ж платню в 6 карбованців з кожнаго слухача на місяць, на курси записалось було зазделегідь коло 300 душ, але через тогочасні політичні обставини, коли не авансцену виходили більшовики, курси скінчило тільки 60 душ. в місяці травні відкрито 3 чергову групу систематичних 2-х місячних курсів. Число курсистів чимале: до сіх пір записалося звище 60 душ з котрих переважна частина це служачі ріжних державних і громадських інституцій. На курсах викладається теж віключьно українська мова в широкім теоретичнім і практичнім значінню. Навчання проводиться трьома групами по 60-40 душ. Для цих груп заведено такий порядок, що по скінченню курсів відбудуться іспити після котрих тим хто видержить іспит буде видано свідоцтво. Платня 6 карбованців в місяц, за іспити та свідоцтво додатково ще 8 карбованців. Крім цього поступали до товариства заяви від ріжних інституцій /Херсонський відділ державного банку, фінансова палата,поштова контора і инші/ з проханням дати до цих інституцій лекторів для вивчення служачими діловодства украінскою мовою. На жаль т-ва «Просвіта» через брак фінансових засобів не має можливости задовольнити усі ці потреби. Щоб поставити цю справу, на певний трут потрібні чималі кошти на платню діловоду за канцелярійні прилади, на платню за помешкання, паливо і освітлення, платню сторожу і служникам, а також на платню лекторам. Ці видатки т-во "Просвіта" не в силах покрити з прибутків за лекції, побільшувати ж платню більш 6 карбованців на місяць не бажано. Наше Т-во в 1917 р. налічувало в своєму складі понад 500 членів тепер-же воно має коло 300 членів, кожен з котрих вносить по 3 карб, на рік і 1 карбованец вступних, так що загальна сума прибутків дає коло 1200 карбованців. Із цих грошей мусить держати т-во осібного нанятого секретаря з платнею 200 карбов. в місяц. Секретар конче потрібний, бо рада "Просвіти" складається з особ які служять в ріжних громадянских інституцій, а вага справи вимага мати постійного чоловіка. Товариство має свою власну "книгозбірню" але й ця не розвинулась як слід - неможе задовольнити всіх душевних потреб громадянства. -1300 томів книжок, які є в ней це дуже мале число, а на придбання більше нема грошей. Все громадянство звертає до Т-ва за украінськими книжками, а особливо тепер вчасі курсів, але т-во мусть відправляти іх з нічим.

Українська культурно-просвітня організація в Херсоні на округу Херсонського і Дніпровського повітів, при чому в завдання поставлено провести районий з'їзд "Просвіти" і заснувати тут спілку іх. Все громадянство як місцеве так і з округи звертаеся до т-ва за всякими просвітними інформаціями та домоганнями.

Товариство раде здійснити всі культурні бажання громадянства, раде піднести рідну занепалу культуру на належну височінь, щоби вивести свій Рідний край свій народ з того занепаду та безладдя в яким він тепер находиться.

Раде повести його по дорозі науки до правдивого щастя й порядку - але не стає йому потрібних на це коштів.

З огляду на це Товариство "Просвіта" прохає МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ визнати за влаштуемими товариством курсам української мови державне значіння і асігнувати т-ву 10000 карбованців для постійного удержування трьох лекторів. Инші видатки покриет-во з платні за курси.

Ці постійни курси українознавства будуть першою підвалиною під будучий український національний народний універсітет в Херсоні.

Херсонський та Дніпровський повіти край надзвичайно багатий хлібом, фруктами, кавунами, баклажанами, рибою і иншим. Треба уміть усі ці багацтва використать, а для цього перш за все потрібно поставита на належну височінь культурно-нaцioнaльний розвиток людности.

Голова ради Т-ва "Просвіта" Іван Челюк.

Писарь

Державний архів Одеської області, Ф.42, оп37, спр.62, apк7-8.

 

 

№3

ДОПОВІДЬ ХЕРСОНСЬКОГО ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА" МІНІСТЕРСТВУ НАРОДНОЇ ОСВІТИ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ В М. ХЕРСОНІ

16 липня 1918 р.

№ 281 Товариство «Просвіта». Херсон, Потьомкінська вулиця.

Херсонський Український національний театр мешкаеться в городському народньому будинку. Будинком цим раніш керував комітет, обраний для цего міською думою. Про те цей будинок перейшов до користування Т-ва "Просвіта" таким чином.

У Травні міс. 1917 р. при Т-ві "Українська хата" заклався драматично-музичний гурток і мішаний хор співаків з української молоді. Вирішено було влаштувать що тижня літературні ранки, концерта-вечірки, а по змозі й вистави. Не дивлячись на скрутні обставини розпочалась дружна робота і в скорім часі було улаштовано де кілько концертів вечірок для членів товариства і для приватньої публіки. Але з перших же кроків з'ясувалось зовсім неможливе становище з справою по відшукуваню поменшання для улаштування концертів чи вистав. Перший наприклад концерт відбувся в будинку військово-фельдшерської школи. Другий в залі Губерніяльного Земства, а для вистави зовсім не знайдено театру позаяк усі були зайняті. Звичайно що при таких умовах не можливо було вести більш-меньш планомірні роботи.

Потроху первим став роспадаться драматичний гурток, а потім перестав існувати й хор. Тоді виникло питання про необхідність мати постійне помешкання, котре було-б пристосовано і для театра. З приводу цього писались ріжні доклади, прохання в міську думу, листи до редакцій і організацій і нічого з них не виходило. Не раз прохали городське самоврядування щоб воно одвело Т-ву народній будинок, але кожного разу городське самоврядування одмовляло, спосилаючись на те, що там лазарет союза городів.

Зверталось Т-во і до союзу городів, зазначалось, що пораненних румин (а їх було там всього 20-25 чоловік) можно перевести в другій лазарет.

І тут з наших прохань нічого не вийшло. А тут прибув Віленський полк, прохають негайно приступити до влаштування для козаків лекцій, курсів, вистави. Для козаків куреня, в котрому лічилось уже декілька сот чоловіків, теж необхідна була негайна широка освітня робота позаяк більшовизм поширювався і поширювався поміж вояками...

І ось у грудні місяці минувшаго року при такому становищі козаки куріня вирішили зайнять народний будинок революційним шляхом і передати його революційній українській раді....

Отже 20 Грудня в народній будинок прийшло 8 козаків зайняли помешкання і поставили варту. А знов зорганізовані драматично-музичний та співочий гуртки розпочали діяльно готовиться до концертів і вистав. Посипалось багато прохань від ріжних організацій українських і не українських улаштівати що небудь на користь організації, або здать театр під вечір ...

Таким чином у Херсоні почав існувати Український національний театр. Перша заява була одержана 23 Грудня від Укр.Пар.соц.рев. влаштувати виставу на користь виборчого фонду в Укр.Уст.зборів укр.партії.

Гадаючи закласти в Херсоні справжній серйозний Український Національний театр, а для того не хапаючись треба добре підготуватися.

В 3-4 дні виготовились до вистави, котра й відбулася 31 Грудня на новий рік. Звичайно, що як у програмі вечора, так і в його виконані було багато хибного. Ставили водевілі "Солоха", "Товарищ пролітайло" і концертний відділ. Театр був переповнений.

На новий рік вечір одбувся вдруге, тілько з меньшим матеріальним успіхом. Крім того у день для дітей була ялинка з подарунками. Діти декламували співали і танцювали. Найбільший успіх випав дітям, котрі декламували по українські. 7 Січня грали пьесу "Невольник" для козаків куріня, Віленського полку і 44 зап.піш.полку. А тим часом рада Т-ва "Просвіта" в засіданю своєму 9 Січня, обміркувавши справу з утворенням в Херсоні національного театру, доручала д. Шумському їхать у Київ і звернуться в Міністерство освіти в театральний відділ з проханням про финансову допомогу. Крім того ухвалено було підшукать для драматичного гуртка свідомого, освідченного режисера, а також декілька артисток і артистів, позаяк сили гуртку були дуже слабі. Тим часом драматічний гурток все таки продовжував діло далі, так наприклад, і 4 Січня відбувся концерт вечір, 21 Січня вистава для учнів, ставили "Невольник" і 28 Січня "Брат на Брата".

Після приїзду з Київа д.Шумського робота пішла жвавіше. Відбулося цілий ряд вистав а саме:

2 Лютого "Безробітні"

3 Лютого "Концерт"

4 Лютого       "Хатня революція" 10 Лютого "Бурлака"

11 Лютого "Останній сніп" "Як вони   женихались" і концертний відділ.

Між 11 Лютим та міс.Березнем Херсон находився в стані облоги по постанові совітської влади, тому грати було неможливо.

2 Березня "Степовий гість"

З Березня "Невольник"

і 4 Березня "Свято роковин смерті" Т.Г.Шевченко.

Важкі часи пережив Національний театр підчас совітської влади. Широке громадянство, котре завжди заповняло Народній будинок, коли в ньому грали малоруськи трупи не йшло в театр тому, що по Херсону ходили ріжні балачки і чутки відносно Українського Національного театра, дійшло майже до того, що називали дні коли театр або взорвуть, або прійдуть червоногвардійці й перейбють всіх хто там буде. Через це збори були не великі і в решті получився дефіціт. Але це ще не біда. 4 Березня в національному театрі відбулось освяткування роковини Великого Кобзаря України Т.Г.Шевченка. Представниками городського самоврядування земських установ і ріжних організацій були положені вінки. Хор проспівав кантату "Бьють вороги", актори дружно виконали пьесу "Назар-Стодоля", в концертному відділі співали й декламували твори Великого поета, поминаючи його не злим тихим словом. Вражіння взагалі свято зробило чудове.

Довго Херсонське українське громадянство буде памьятать це перше вільне свято. Це було 4-го, а 5-6 Березня в національний театр влучає більш 10 снарядів, у вікно летят кулі і руйнують його в цент. Мало того вандали ввірвались в театр, порвали декорації та попсували майно: пограбували брання, зброю, бібліотеку, знищили документи і книги, порвали на онучі[...] прапор з надписом "ХАЙ ЖИВЕ ВІЛЬНА УКРАЇНА", розбили портрет Франка, а бюст того, кому підносили позавчора вінкі, образ Великого борця за волю і правду, розбили, викололи багнетом око і пробили голову в бюсті Кобзаря. Цього не можна забути ніколи. Кожний громадянин увійшовши тепер в відновленний національний театр побачить фотографії руін театра під час влади "варварів", а також і фотографію кощунства над стражником за український нарід. Після погрому, який нанесено театрові більшовиками та фронтовиками, дуже довгий час городська управа не приступала до його ремонту, а потім хоч і приступила, але ця робота проводилась луже кволо так, що й великодні святки театр пустував. Коли поглянуть як городська управа віднеслась до ремонту городського театру[...] того де працює руська трупа, то побачимо що за тиждень цей театр уже обремонтований.

Врешті решт "Просвіта" дочекалась, що помешкання народ.театру було кінчено ремонтом і з слабими силами Т-во роспочало знов роботу по влаштуванню вистав...

Але приступити до роботи Т-во "Просвіта" зараз немає можливости, позаяк городська управа щось задумала відібрати від Т-ва помешкання бувшої городської аудиторіі з приводу цього ранніш відбулось кілька засідань городської комісії по завідуванню народним будинком і на одному з них постановлено принціпово здати Т-ву "Просвіта" в аренду, але останний час де-які нові керовники городськоі управи намірюються провести таку думку щоб скасувати попередню постанову про здачу будинка просвіті в оренду і відібрати його в роспорядження городськоі управи, щоб мовляв "всі національности" могли користуватись будинком, а не одна українська, не зважаючи на те, що "Просвіта" не відмовляла ніколи давати в вільні години помешкання для інших організацій. Все таки е певна надія що у города не підніметься рука відібрати від "Просвіти" це помешкання ...

Добродій Шумській, що вів режисуру тепер не має можливости віддавати багацько часу цій праці, позаяк він служив в державній установі.

Останній час музично-драматичний гурток Т-ва "Просвіта" дає вистави два раза на тиждень по суботам і неділям, окрим того по неділлям в день міським українським національним шкільним комітетам влаштовуються дитячи ранки, на яких бере участь і музично-драматичний гурток.

При театрі склався гарний український хор під керуванням д.Манченко, утримування котрого обходиться Т-ву "Просвіта" 1050 карбов. на місяць.

Правда з огляду на безпорядне фінансове становище національного театру дуже часто хор на половину свою платню жертвував "Просвіті".

Оце в літню пору коли в театрі грати душно і треба зробити ремонт декорацій і инше е намір післати музично драматичний гурток для влаштування вистав по селам. З приводу цього булиуже кілька прохань від сільских "Просвіт". Хор "Просвіти" також намічає влаштувати кілька концертів на селах.

Одним словом праця і дуже корисна ведеться, але на перешкоді стоять матеріальні труднощі.

З огляду на це, Рада Т-ва "Просвіта" двома листами від 25 Травня 1918 року звернулась до Міністерства Народної Освіти (депортамент позашкільної освіти) з проханням осігнувати Т-ву "Просвіта" матерьяльної допомоги на справи Українського Національного театру 25000 карб., на утримування Українського національного хору 5000 карбованців.

На ці прохання Т-во "Просвіта" одержало від Міністерства Народної Освіти депортамент позашкольноі освіти з дня 10 Червня 1918 р. за №631/11490 відповідь Що, наше прохання від 25/ V 1918 р. передано Театральному Відділу Міністерства Народної Освіти.

Державний архів Одеської області Ф.42, on. 37,

Голова ради Т-ва "Просвіта" Іван Челюк

Писарь




 

Народжені революцією (документи Державного архіву Херсонської області з історії ревкомів) Сини ображених батьків: з історії повстанського руху на півдні України по документам державного архіву Дніпропетровської області