1936 год




СООБЩЕНИЕ ГАЗ. «НАДДНІПРЯНСЬКА ПРАВДА» О ПРЕБЫВАНИИ В ХЕРСОНЕ ГРУППЫ ВЕНГЕРСКИХ ПИСАТЕЛЕЙ-ИНТЕРНАЦИОНАЛИСТОВ ВО ГЛАВЕ С МАТЕ ЗАЛКА"

24 мая 1936 г.

Тепло прийняли гостей.

Вчора вдень група угорських революційних письменників в складі Мате Залка, Анатоль Гідаш, Шандор Гергель, Фрідеш Ка-рікаш та українські радянські письменники Л. Первомайський, С. Голованівський і Кондратенко відвідали завод ім. Петровсько-го. Робітничий колектив заводу тепло привітав представників революційних письменників Угорщини. Робітнича аудиторія зустріла дружніми оплесками виступи поетів, які прочитали їм свої останні твори.

Гості докладно ознайомились з роботою заводу і цехів. Увагу письменників прикував останній випуск продукції заводу локомобіль № 4.

— Це винятково зроблена машина,— сказав письменник Карікаш,— я довгий час працював на машинобудівельних заводах Швейцарії, Німеччини і Угорщини і нічого подібного не бачив. Цю машину чекає велике майбутнє.

Після заводу ім. Петровського письменники відвідали педагогічний інститут.

За дві години до відходу пароплава письменники одержали запрошення від директора херсонського технікуму машинобудування відвідати технікум. Гості охоче погодились. Вони прочитали свої твори в студентській аудиторії. З нестримною пристрастю декламував революційні вірші Анатоль Гідаш, викликаючи бурю оплесків присутніх. Український поет С. Голованівський прочитав чудового вірша «Світ співає свого вождя».

Вчора ввечері група угорських письменників пароплавом від'їхала до Одеси.

Газ. «Наддніпрянська правда», № 118, Херсон, 24 мая 1936 г.

 

* * *

 

ИЗ ОТЧЕТА ГОРСОВЕТА IX СОЗЫВА О РАЗВИТИИ СТАХАНОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ГОРОДА

1936 г.

Стахановський рух швидко охопив підприємства Херсона. Першими у Херсоні піднесли прапор стахановського руху робітники заводу ім. Г. І. Петровського Семен Плохотник і Микола Гєккер. За їх прикладом пішли десятки й сотні передовиків інших підприємств, показуючи небачені раніш зразки соціалістичної праці, залишаючи позаду старі норми.

Крива стахановського руху з місяця в місяць зростає. Так, у жовтні 1935 р. стахановців було 190, на 1 січня 1936 р.— 724, 1 липня ц. р.— 2920 чоловік, на 1 жовтня 1936 р.— 3902 чоловіка, що становить 39,6% загальної кількості робітників.

Ріст кількості стахановців по окремих основних підприємствах протягом 1936 р. має такий вигляд: завод ім. Г. І. Петровського мав стахановців на 1 січня 1936 р.— 222, на 1 жовтня 1936 р.— 1107 чоловік, суднозавод налічував стахановців на 1 січня 1936 р.— 119 і на 1 жовтня 1936 р.— 152 чоловіка, завод ім. Сталіна на 1 січня 1936 р.— 163 чоловіка і на 1 жовтня 1936 р.— 400 чоловік; завод ім. 8 Березня мав стахановців на 1 січня 1936 р.— 64 чоловіка, на 1 жовтня 1936 р.— 422 чоловіка; трактороремонтний завод налічував стахановців на 1 січня 1936 р.— 144 чоловіка і на 1 жовтня 1936 р.— 242, швейна фабрика мала стахановців на 1 січня 1936 р.—- 32 чоловіка і на 1 жовтня 1936 р.- 116.

Величезного збільшення продуктивності праці стахановці добились завдяки раціоналізації технологічних процесів, поліпшенню організації робочого місця і правильному розподілу праці.

На консервному заводі ім. Сталіна вакуумник томатного цеху стахановець-орденоносець Чернявський добився зниження розрідження випарювальної апаратури не повітрям, а паром, завдяки чому виконав норму на 388%- Цим заходом проектна потужність вакуумапарата іноземної фірми «Лургі» була перекрита вдвічі.

На заводі ім. 8 Березня стахановець Коваль для оклеювання банок застосував наявну машину для оклеіовання жерстяної тари і цим збільшив продуктивність праці у шість разів. Перейшовши на одночасне обслуговування двох печей, стахановка заводу Каравана виконала норму більше як на 200%.

Особливих наслідків у підвищенні продуктивності праці домігся перший в Херсоні стахановець С. Плохотник (завод ім. Петровського), який, раціоналізуючи окремі операції, виконував свої виробничі завдання до 1400%...

Відповідно до постанов грудневого Пленуму ЦК ВКП(б) на підприємствах міста були організовані школи технічного навчання...

На всіх підприємствах Херсона технавчанням охоплено 2786 чоловік. В технічних гуртках навчається 481 чоловік, у різних навчальних закладах — 661 і на факультеті особливого призначення — 69 чоловік....

Херсонский облгосархив, ф. р-731, оп. 2, д. 38, л. 4 об., 5, 5 об. Подлинник.

 

* * *

 

ИЗ СТАТЬИ ЗАВЕДУЮЩЕГО ОБРАЗЦОВЫМ ДОМОМ КОЛХОЗНИКА ДАРЬЕВСКОЙ МТС ХЕРСОНСКОГО РАЙОНА Ф. ГОДЫНЫ «МІЙ ДОСВІД»

1936 г.

...Насамперед я згуртував навколо колбуду колгоспний актив. Залучив на допомогу вчителів, агрономів, робітників МТС. Організували драматичний, хоровий, музичний і спортивний гурток, згуртували навколо колбуду всіх танцюристів села. Ожив наш колбуд...

Розпочалися жнива... Ми вирішили наблизити роботу свого колбуду до нових виробничих умов, перенести свою роботу в поле до таборів, виробничих бригад і ланок. Вирішили організувати пересувну культпобутову базу як кращу форму масової політичної роботи...

Наш колбуд на колесах, як його називали самі колгоспники, працював з ранку до пізньої ночі. До обідньої перерви випускали польовку, висвітлювали значення членів бригади... Для вечорів у нас були спеціальні програми. Влаштовували доповідь або бесіду про примірний статут сільськогосподарської артілі, про ухвали пленумів ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У, про міжнародне становище тощо. Після цього починалося веселе дозвілля. Колгоспники танцювали гуртом, хто слухав радіо, хто грае у шашки, співали, дивилися кінокартини. До пізньої ночі біля нашої культпобутової бази лунали співи, чувся бадьорий, життєрадісний сміх.

Так з колгоспу в колгосп, з бригади в бригаду переносили ми цю радість, веселе дозвілля, культурний і організований відпочинок і допомагали у виконанні виробничих завдань... За місяць роботи в полі ми організували в таборах, в червоних кутках 17 пересувних бібліотек, продемонстрували 24 кінокартини, провели 23 бесіди-до-повіді, випустили 43 стінгазети, в яких показали роботу 176 ударників і викрили 62 ледаря.

Наш санпункт подав лікарську.допомогу 143 колгоспникам, 880 чоловік обслужили ми заходами санітарії та гігієни...

1250 колгоспників, 43 бригади, 23 колгоспи, що ми їх обслужили під час збиральної, це не тільки цифри — це наш досвід, який ми використаємо і в цьому році...

В стахановському 1936 р. ми перенесемо всі зразки гарно організованої роботи минулого року, урахуємо недоліки й дамо культурне, веселе і радісне дозвілля ста-хановцям колгоспних ланів.

Вирушаймо ж, товариші, в поле!

Опубл. в журн.: Колбуд.— 1936.— С. 11—12. № 61

 

 




 

1935 год 1937 год