1930 год




ИЗ СООБЩЕНИЯ ГАЗ. «НАДДНІПРЯНСЬКА ПРАВДА» О НАПРАВЛЕНИИ РАБОЧИХ БРИГАД В СЕЛА ХЕРСОНЩИНЫ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ КОЛЛЕКТИВИЗАЦИИ

30 января 1930 г.

Соціалістичні темпи перебудови нашого округу, суцільна колективізація в найкоротший термін викликали серед широких робітничих мас Херсонщини величезний ентузіазм. Цей ентузіазм перетворився в практичне здійснення рішень нашої партії...

За останній час херсонські профспілки надіслали [на село] для популяризації питань колективізації 10 робітничих бригад — 69 чоловік, на ремонт сільськогосподарського реманенту п'ять бригад — 30 чоловік, на роботу в справі готування до сівби — 13 чоловік, на постійну роботу в колгоспах — 79 чоловік, на м'ясозаготівлю чотири бригади — дев'ять чоловік. Цими днями виїжджає на село культурно-художня переїздна бригада — 17 чоловік. Формують три бригади інші спілки (МСТ) — п'ять чоловік, місцевого транспорту — п'ять чоловік, друкарів — три чоловіка...

Звісно, що це тільки попередні відомості. Профспілки й надалі ще з більшою енергією та настирливістю виконуватимуть свої обов'язки авангарду.

Робітники рушили на великий похід. Своєю організованістю, загартованістю й знанням вони допоможуть наймитсько-бідняцьким колам вирватися із лап капіталістичних елементів села та знищити куркуля як клас.

Газ. «Наддніпрянська правда», № 24, Херсон, ЗО января 1936 г.

 

* * *

 

ИЗ СООБЩЕНИЯ ХЕРСОНСКОГО РАЙКОМА ПРОФСОЮЗА МЕТАЛЛИСТОВ В ЦК ПРОФСОЮЗА О КОЛИЧЕСТВЕ РАБОЧИХ НА ЗАВОДЕ им. Г. И. ПЕТРОВСКОГО, СТАВШИХ НА УДАРНУЮ ТРУДОВУЮ ВАХТУ

12 февраля 1930 г.

Херсонский райком металлистов сообщает, что во время ленинских дней по заводу им. Г. И. Петровского цеха: литейный с числом 650 человек, токарный — 110 человек, малярный — 80 человек, всего 840 человек объявили себя ударными.
Помимо названных цехов имеются постоянно действующие бригады.

В литейном цехе объявили себя ударными 262 человека или 26 бригад, в сборочном число ударников 30 человек, или три бригады, в малярном число ударников 24 человека, или две бригады.

По всем цехам имеется ударников (одиночек), не охваченных договорами, 245 человек...

Секретарь райкома [Подпись]

Херсонский облгосархив, ф. р-1005, оп. 1, д. 55, л. 25. Подлинник.

 

* * *

 

ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ПРЕЗИДИУМА ХЕРСОНСКОГО ГОРСОВЕТА О РАБОТЕ МУЗЫКАЛЬНОЙ ПРОФШКОЛЫ

25 марта 1930 г.

1. Констатувати, що музпрофшкола за останній час стала прилучати до складу своїх учнів робітничо-селянську молодь, про що свідчить набор 1929/30 р.

Одночасно з цим запропонувати інспектурі наросвіти під час прийому на 1930/31 р. звернути увагу на поширення прийому до музпрофшколи робітників з виробництва та бідняцько-середняцької селянської молоді.

2. Відмітити, що музпрофшкола має такі розподіли: підготовничий відділ (шкільна група) — 43 чоловіка, основних 2 курса — 25 чоловік, курси для дорослих — ЗО чоловік та, крім того, 5 чоловік, що закінчили курс з загально-освітніх дисциплін, але продовжують заняття з фахових дисциплін.

Отже вважати за необхідне утримання шкільного відділу, який обслуговує в музичному відношенні учнів трудшкіл...

...

5. Звернути увагу профспілки Робіс на необхідність більшого використання висококваліфікованих робітників музпрофшколи в галузі естетичного виховання населення...

Голова Штерн

Секретар Мейліх

ЦГАОР УССР, ф. 1, оп. 5, д. 510, л. 224—225. Заверенная копия.

 

* * *

 

ИЗ СООБЩЕНИЯ ОКРУЖНОГО КОМИТЕТА ЛКСМУ В ГАЗ. «НАДДНІПРЯНСЬКА ПРАВДА» О ПРИЕЗДЕ В ХЕРСОН ДЕЛЕГАЦИИ НЕМЕЦКИХ КОМСОМОЛЬЦЕВ ИЗ ГАМБУРГА

14 мая 1930 г.

В Херсон прибула делегація німецького комсомолу з Гамбурга.

Основна мета приїзду — ознайомитись з життям і роботою робітничого класу та селянства в СРСР, з великими успіхами будівництва соціалізму в країні Рад.

Перебуваючи в Ленінграді, Москві, Маріуполі, Запоріжжі, Херсоні та Одесі, гамбурзькі комсомольці кажуть, що наіібільші будівлі в Німеччині ні в якому разі не можуть зрівнятися з радянським Турксібом і Дніпрельстаном.

Під час екскурсії на завод ім. Г. І. Петровського в обідню перерву за ініціативою КСМ колективу, був організований великий мітинг робітників, комсомольців та молоді.

Гамбурзькі комсомольці розповіли про тяжке життя робітників у «демократичній» країні, про жорстоку капіталістичну експлуатацію, про нечуване піднесення революційного руху німецького пролетаріату і про героїчний шлях боротьби Компартії і КСМ «Ротфронту» з фашистами.

Робітники й молодь заводу № 1 одноголосно постановили закріпити постійний систематичний зв'язок з Гамбурзькою спілкою.

Окружний комітет ЛКСМУ

Газ. «Наддніпрянська правда», № 109, Херсон, 14 мая 1930 г,

 

* * *

 

ИЗ СООБЩЕНИЯ ГАЗ. «НАДДНІПРЯНСЬКА ПРАВДА» ОБ ОТКРЫТИИ ПРИ ВЕЧЕРНЕМ РАБОЧЕМ УНИВЕРСИТЕТЕ РАБФАКА

16 мая 1930 г.

В останніх числах травня в Херсоні відкривається вечірній робітничий факультет, що має підготовляти робітників-виробнич-ників до вступу в ВИШ'І і ВТІЇЇТІ, не відриваючи їх від виробництва...

На робітфак приймаються виключно робітники й наймити віком від 19 до ЗО років, що мають не менш, як трирічний виробничий стаж. Курс навчання дворічний. Разом відкриваються дві групи (першого й другого курсу). Від тих, що вступають на перший курс, вимагатимуть знань в обсязі п'ятирічки, а на другий курс — семирічки.

Організація робітфаку і керівництво ним доручено вечірньому робітничому університетові. Там же провадитиметься й навчання.
Усім фабзавкомам, робіткомам треба... популяризувати робіт-факи серед робітників і підбирати кандидатів для навчання.

Газ. «Наддніпрянська правда», № 111, Херсон, 16 мая 1930 г. .

 

* * *

 

ТЕЛЕГРАФНОЕ СООБЩЕНИЕ ХЕРСОНСКОГО ОКРИСПОЛКОМА НАРОДНОМУ КОМИССАРУ ВНЕШНЕЙ И ВНУТРЕННЕЙ ТОРГОВЛИ СССР А. И. МИКОЯНУ О ХОДЕ СТРОИТЕЛЬСТВА ХЕРСОНСКОГО ЭЛЕВАТОРА

6 июня 1930 г.

Строительство Херсонского элеватора идет форсированным темпом. Рытье котлована закончено, приступаем к (закладке) фундамента. Заканчивается постройка бетонных заводов и приступлено к сбору форм. На строительстве работает до 1000 человек, развернуто соцсоревнование, ударничество. Настоятельно просим ускорить разрешение вопроса с оборудованием.

Председатель окрисполкома [Подпись]

Херсонский облгосархив, ф. р-2, оп. 1, д. 688, л. 125. Подлинник.

 

* * *

 

ИЗ ВОСПОМИНАНИЙ М. А. ФОМУЛЯЕВОЙ 19 О СОЗДАНИИ И РАБОТЕ В ХЕРСОНЕ МОЛОДЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРНОЙ ГРУППЫ «МОЛОДНЯК»

1930 г.

В 1930 р. за ініціативою окружкому комсомолу в Херсоні була створена літературна група «Молодняк», до якої увійшли М. Грудницька, А. Копштейн, Л. Коробов, М. Фомуляєва, Н. Сімонов та ін.

Працюючи відповідальним секретарем «Молодняка», Марія Грудницька по-справжньому вже розгортає свої творчі сили: літгрупа видає на шклографі журнал, в якому молодим завзяттям цвітуть поезії Марії Грудницької.

Відомий поет-фронтовик, що загинув за Батьківщину,— Арон Копштейн, тоді ще напівдитина (14—15 років), увійшовши до складу «Молодняка», вперше стає на літературний шлях, зростає літературно переважно за допомогою і під керівництвом Марії Грудницької. Так і залишилась у нього на все життя думка, яку він часто висловлював своїм друзям: «Маруся Грудницька — це моя літературна мати...»

В 1929—1930 рр., коли відбувалася масова колективізація, партія доручила херсонському заводові ім. Петровського дати для колгоспних ланів десятки тисяч знарядь і машин, але так сталося, що завод опинився у прориві...

Разом з партією і комсомолом на боротьбу з проривом рушила і літературна група «Молодняк», заклик її був: «Початківці — на виробництво!»

Була створена друкована щоденна газета «В атаку на прорив», в якій гнівом і презирством до розхлябаності і відставання зазвучали гарячі поезії Марії Грудницької, Арона Копштейна та ін.

Ця низова преса відіграла велику роль в боротьбі з проривом, газета мобілізувала навколо себе колектив петрівців.

Все яскравіше розгоралися на заводі вогні змагання — прорив був ліквідований і зростали ряди ентузіастів ударної праці...

Госархив Херсонской области, ф. р-3772, оп. 1, д. 5, л. 6—7. Подлинник.




 

1929 год 1931 год