1926 год




ИЗ ДОКЛАДА ОКРУЖНОГО ОТДЕЛА МЕСТНОГО ХОЗЯЙСТВА VI СЪЕЗДУ ПРОФСОЮЗОВ ОКРУГА О СОСТОЯНИИ ПРЕДПРИЯТИЙ СУДОСТРОИТЕЛЬНОЙ И СУДОРЕМОНТНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ

25 февраля 1926 г.

...В ведении Госпароходства находятся: верфи им. III Коминтерна и завод им. Старостина. Верфи им. Коминтерна расположены на левом берегу р. Кошевой на Карантинном острове, занимают территорию в 111 120 кв. м. Мастерская и прочие здания занимают площадь в 426 кв. м. Верфь вполне оборудована не только для полного ремонта парового и непарового флота, но и для постройки новых пароходов и каботажных судов. Приводятся верфи в движение тремя паровыми машинами общей мощностью 320 НР.

Штат рабочих: постоянных 200, временных 400 человек. Летом постоянных 500, временных по мере надобности. Средний заработок на сдельщине — 70 руб. в месяц, подсобных рабочих — 39 руб.

В довоенное время мастерскими построены четыре миноносца и плавучий кран, ныне функционирующий в порту, грузоподъемность которого 40 тонн.

Завод им. Старостина занимает территорию 6232 кв. м, из которой мастерскими и кладовыми занято 538 кв. м, завод прилично оборудован, приводится в движение двумя паровыми машинами в 23 НР и одним газогенератором 35 НР. Завод производит работы по чугунному литью до 100 тонн в году, медному литью 26 тонн. Завод производит также ремонт паровых котлов и машин, двигателей внутреннего сгорания, изготовляет всякие земледельческие машины, а также машины для лесопильных заводов и мельниц.

Таким образом, из шести единиц мелких мастерских по ремонту судов и двух верфей создана одна мощная верфь с судоремонтными мастерскими...

Зав. подотдела промышленности окрместхоза [Подпись] Херсонский облгосархив, ф. р-608, оп. 1, д. 178, л. 127—128. Подлинник.

 

* * *

 

ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ БЮРО ХЕРСОНСКОГО ОКРУЖНОГО КОМИТЕТА КП[б]У ОБ ОРГАНИЗАЦИИ И РАБОТЕ АРХИВА ИСТОРИИ ПАРТИИ — ИСТПАРТА.

26 февраля 1926 г.

Істпарт у м. Херсоні організований 27 жовтня 1925 року. На першому організаційному засіданні були розподілені обов'язки між членами колегії. Засідань колегії іст-парту було 5, зборів старих більшовиків — 1, нарад тих, хто брав участь у революції 1905 року,— 1. Виявлено і взято на облік робітників з дореволюційним [партійним] стажем (по 1917 р. включно) по місту — 52 чоловіка, по селу — 32. Виявлено адреси старіших робітників Херсонської організації, що брали участь у революції 1905 року, їх запросили надіслати до Істпарту свої спогади. Також з'ясована кількість фондів і стан зберігання архівів у радянських і профспілкових органах. Для їх охорони потрібне приміщення та гроші для утримання і обробітку.

Істпарт має зв'язок з Одеським, Миколаївським та Запорізьким Істпартами. Істпарт брав участь у проведенні 20-річчя революції 1905 року, була відкрита виставка «Перші кроки роботи Істпарту», яку на протязі трьох днів відвідали 459 чоловік. Істпарт брав участь у святкуванні 100-річчя з дня повстання декабристів. На підприємствах у місті і в селах при комуністичних осередках складені осередки сприяння Істпарту, виділені рай-уповноважені при райпарткомах... Істпарт має на зберіганні багато матеріалів, є книгозбірня в 49 книг.

...Для розгортання роботи Істпарту і оснащення його всім необхідним потрібно 1300 крб.

Центральный партийный архив Института марксизма-ленинизма при ЦК КПСС, ф. 17, оп. 26, д. 919, л. 46. Отпуск.

 

* * *

 

ИЗ СООБЩЕНИЯ ГАЗ. «ЧЕРВОНИЙ СЕЛЯНИН» О ШЕФСТВЕ РАБОЧИХ ЗАВОДА СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ им. Г. И. ПЕТРОВСКОГО НАД КРАСНОАРМЕЙСКОЙ ШКОЛОЙ

5 марта 1926 г.

В последних числах февраля рабочие завода им. Петровского приняли шефство над полковой школой Н-ского полка.

Громадный зал клуба был переполнен рабочими, их семьями и красноармейцами. Торжественное собрание открылось речью политрука школы тов. Чернышева, в кратких чертах обрисовавшего героический путь Красной Армии за восемь лет ее существования. Рабочие поднесли красноармейцам знамя и дали обещание крепить тесную смычку с шефами.

Выступивший в ответ на приветствие рабочих красноармеец школы благодарил шефов и в свою очередь от имени всех своих товарищей дал обещание твердо держать это знамя — дорогой рабочий подарок...

Газ. «Червоний селянин», № 209, Херсон, 5 марта 1926 г.

 

* * *

 

ПИСЬМО ХЕРСОНСКОЙ ОКРУЖНОЙ ИНСПЕКТУРЫ НАРОДНОГО ОБРАЗОВАНИЯ НАРКОМАТУ ПРОСВЕЩЕНИЯ УССР О ПЕРЕДОВЫХ МЕТОДАХ РАБОТЫ КАЛАНЧАКСКОЙ ШКОЛЫ И ПРИСВОЕНИИ ЕЙ ИМЕНИ Н. К. КРУПСКОЙ

5 апреля 1926 г.

Згідно з пропонуванням Наркомосу 40183/12 «а», Херсонська окрінспектура наросвіти щодо характеристики Каланчацької школи повідомляє:

1. Каланчацька семирічна трудова школа* завдяки правильно поставленій роботі педради, яка керує педагогічною, методичною та виховною роботою школи, є педагогічно-методичним осередком шкільного життя Чап-линського району і в своїй роботі визнана районною зразковою школою.

2. Як наслідок роботи школи організовано шкільний музей, самовпорядкування учнів побудовано правильно, мається шкільний кооператив, організація піонерських загонів зросла до 120 чоловік при загальній кількості учнів до 200.

3. В своїй роботі школа наблизилась до широких кіл населення шляхом влаштування триместрових звітних конференцій перед батьками та населенням. По своїй роботі школа користується загально визнаним авторитетом серед населення с. Каланчак та всього вчительства району.

4. Педагоги школи беруть жваву участь в громадській роботі села, як от: сільбуді, жінвідділі, сільраді та ін. Крім цього, значну роботу пророблено вчителями в галузі лікнепу, так, в с. Каланчак організовано 7 шкіл лікнепу.

Маючи на увазі зазначене, окрвиконкомом і було ухвалено порушити відповідне клопотання перед ВУЦВКом про перейменування Каланчацької семирічної школи в школу ім. Крупської, і інспектура гадає, що ця школа, яка придбала за свою роботу непорушний авторитет серед населення, яка проробила значну роботу по завданням політичного напрямку, яка стоїть на належній височині по своїй педагогічній і методичній роботі, має право присвоїти звання ім. Крупської, яке вона буде високо держать як нагороду за гарну постановку роботи, тому й перейменування її з Каланчацької в трудшколу ім. Крупської є цілком доцільне.

Окрінспектор наросвіти Бурімов Інспектор соцвиху Сухін Секретар Луценко

ЦГАОР УССР, ф. 166, оп. 6:, д. 2673і, л. 4. Подлинник.

 

* * *

 

ИЗ ПРОТОКОЛА ЗАСЕДАНИЯ СЕКРЕТАРИАТА ХЕРСОНСКОГО ОКРУЖНОГО КОМИТЕТА КП(б)У ОБ ИТОГАХ И ПЕРСПЕКТИВАХ РАБОТЫ ПО ЛИКВИДАЦИИ НЕГРАМОТНОСТИ

31 августа 1926 г.

1. Слухали: Підсумки і перспективи роботи по лікнепу на 1926/27 навчальний рік.

По завданням центру належало до відкриття — 723 [школи], а з матеріальних можливостей намічалося відкрити— 383 та 120 шкіл недільних. Відкрито ж було всього шкіл — 351, з них по окрузі — 325 і по м. Херсону — 26 і недільних шкіл — 40. Цими лікпунктами було охоплено учнів разом — 11 392, з них по окрузі — 10 650 і м. Херсону — 742. Закінчило ж лікпункти разом — 9406, з них по м. Херсону — 673 і окрузі — 8733, що пересічно дає на один лікпункт випущених 26 осіб...

Букварів на цей час мається від того року — 5062, крім того, замовлено в Держвидаві — 5900. Для підготовки відповідного кадру вчителів має бути проведений семінар на 40 осіб та районні трьохденні курсконференції.

Товариство «Геть неписьменність» має на цей час 161 осередок і членів в них — 5092. У біжучому навчальному році утримувалося за рахунок товариства 66 шкіл.

Ухвалили:

...Вважати за конче потрібне відкриття в цьому році не менше 25 шкіл малописьменних і школи підвищеного типу для членів профспілок Херсону.

Для підвищення якості роботи вважати за конче потрібне проведення перепідготовки робітників лікнепу через переведення райкурсколференцій та тижневого семінару в Херсоні; у той же час поставити завданням підвищення кваліфікації робітників, протягом всього часу навчання, шляхом переведення гурткової роботи та періодичних конференцій...

Пропонувати Окркому ЛКСМ та жінвідділу посилити роботу по втягненню молоді та жінок в школи лікнепу, виділивши активи для переведення поодинокого та гурткового навчання.

Оживити діяльність товариства «Геть неписьменність», наблизивши все товариство до безпосередньої участі в роботі ліквідації неписьменності.

Доручити фракції Окрвику дати вказівки про збільшення участі сільрад в роботі по лікнепу.

Доручити фракції Окрвику проробити питання по забезпеченню шкіл необхідними підручниками та приладдями....

Центральный партийный архив Института марксизма-ленинизма при ЦК КПСС, ф. 17, оп. 26, д. 922, л. 1—'3. Отпуск.

 

* * *

 

СООБЩЕНИЕ ГАЗ. «РАБОЧИЙ» О ДЕНЕЖНОЙ ПОМОЩИ ТРУДЯЩИХСЯ ХЕРСОНЩИНЫ БАСТУЮЩИМ ГОРНЯКАМ АНГЛИИ

12 ноября 1926 г.

В помощь бастующим горнякам Англии от профорганизаций Херсонщины поступило 4979 руб. 83 коп.

Всего с начала кампании поступило, включая и день помощи семьям английских рабочих, 14 980 руб. 14 коп.

Газ. «Рабочий», М} 203, Херсон, 12 ноября 1926 г.

 

* * *

 

ИЗ КОРРЕСПОНДЕНЦИИ ГАЗЕТЫ «РАБОЧИЙ» О ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОКРУЖНОГО АРХИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ

24 декабря 1926 г.

Окрисполкомом отведено для архивного управления великолепное помещение в первом зтаже здания исполкома, состоящее из двух светлых больших комнат. Комнаты меблируются, одна — большая устанавливается полками и столами как предназначенная для зала-читальни и научных занятий, другая — меньшая — для канцелярии управления...

В последние месяцы в архивоуправление поступил целый ряд больших и малых архивных фондов: военкомата, окрмилиции, почтово-телеграфной конторы, лесничества, Алешковского райисполкома.

Поступают архивы загса, окрземуправления, окрздрав-отдела, окрфинотдела. В последних двух учреждениях работают под руководством окрархивоуправления особые сотрудники (архивисты) над приведением в порядок больших архивных фондов: бывшей казенной палаты, банков, сберегательных касс, бывшего казначейства, газетного фонда, Днепровского здравотдела и др.

Производится также работа над архивным материалом военкомата революционного периода...

По командировке из центра в нашем архивохранилище работают научные работники по изысканию материалов по тем или другим научным вопросам. Поступают также из разных мест Советского Союза просьбы о тех или иных справках... Их может удовлетворить только окружное архивное управление на основании имеющегося у него архивного материала. Отсюда ясно то великое значение, какое имеет сосредоточение и хранение архивных материалов...

Рабочий — 1926.— 24 дек.

 

* * *

 

ИЗ ПРОТОКОЛА ЗАСЕДАНИЯ СЕКРЕТАРИАТА ХЕРСОНСКОГО ОКРУЖНОГО КОМИТЕТА КП[б)У О ВЫПОЛНЕНИИ ПОСТАНОВЛЕНИЯ СНК УССР «ПРО ПРИЙОМ У ВИЩІ ШКОЛИ УРСР»

28 декабря 1926 г.

Слухали: Підсумки прийому до ВУЗів та шкіл.

Ухвалили: Відмітити, що підготовча праця прийому до ВУЗів і профшкіл була переведена своєчасно й задовіль-нено.

Констатувати, що цього року до ВУЗів і профшкіл Херсонської округи прийнято 1184 учня, з них по соціальному стану: дітей робітників — 217 чоловік; дітей селян — 554 чоловіка, з них КНС —347, кустарів — 33, дітей вчителів — 62, дітей службовців — 251, інших та вільних професій — 77.

Причому великий відсоток інших падає на школи, які на самоутриманні. В школах, які на місцевому та-держбюджеті, значно переважає відсоток робітників і селян...

Вважати за необхідне на майбутнє для поліпшення соціального складу учнів в школах , що на самоутриманні, організувати в Херсоні загальне гурткожиття учнів профшкіл, в якому буде міститись бідніша частина учнів, яка зможе за дешеву плату одержувати харчі й помешкання. Разом з цим дати спроможність учням не відриватись за стороннім заробітком (дача уроків та інше), а загострити увагу на навчебі, чим зменшити відсоток слабої підготовки...

Секретар окружкоми (подпись)

Центральный партийный архив Института марксизма-ленинизма при ЦК КПСС, ф. 17, оп. 26, д. 922, л. 94. Отпуск.




 

1925 год 1927 год